ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРЕПАРАТА НЕЙРОМИДИН В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ, ОПЕРИРОВАННЫХ ПО ПОВОДУ ГРЫЖ МЕЖПОЗВОНКОВЫХ ДИСКОВ ПОЯСНИЧНОГО УРОВНЯ
А. В. Муравский,
Л. Л. Чеботарева,
А. И. Третьякова, О. С. Солонович

13 июня 2018 г. olfa

УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2018. Том 26, випуск 1 (94)

 

 

А. В. Муравский, Л. Л. Чеботарева, А. И. Третьякова, О. С. Солонович

 

У проведеному дослідженні оцінено ефективність використання препара­ту Нейромідин® («Олайнфарм», Латвія) в комплексному лікуванні пацієнтів, опе­рованих з приводу гриж міжхребцевих дисків на поперековому рівні. Результати дослідження показали, що призначен­ня препарату Нейромідин як препара­ту вибору у пацієнтів з дегенеративни­ми захворюваннями хребта, особливо за наявності компресії нервових структур, зокрема грижею МХД, є патогенетично об­ґрунтованим у доопераційному та після­операційному періодах. При курсовому використанні у пацієнтів Нейромідин про­являє анальгезуючий ефект, зменшую­чи вираженість болів в спині та радикулярного больового синдрому. Препарат Нейромідин сприяє поліпшенню нервово-м'язової передачі, відновленню проведен­ня імпульсу в структурах периферичної нервової системи.

Ключові слова: грижі міжхребцевих дисків, радикулопатія, мієлорадикулопатія, поперекова мікродискектомія, Нейромідин

В проведенном исследовании оцене­на эффективность применения препарата Нейромидин® («Олайнфарм», Латвия) в комп­лексном лечении пациентов, оперированных по поводу грыж межпозвонковых дисков на поясничном уровне. Результаты иссле­дования показали, что назначение пре­парата Нейромидин в качестве препарата выбора у пациентов с дегенеративными заболеваниями позвоночника, особенно при наличии компрессии нервных струк­тур, в частности грыжей МПД, является патогенетически обоснованным в дооперационном и послеоперационном периодах. При курсовом ис поль зовании у пациентов Нейромидин проявляет анальгезирующий эффект, уменьшая выраженность болей в спине и радикулярного болевого синдрома. Препарат Нейромидин способствует улучше­нию нервно-мышечной передачи, восстанов­лению проведения импульса в структурах периферической нервной системы.

Ключевые слова: грыжи межпозвонко­вых дисков, радикулопатия, миелорадикулопатия, поясничная микродискэктомия, Нейромидин

The study evaluates the effecti­veness of the use of the drug Neuro­midin® (Olainfarm, Latvia) in the com­plex treatment of patients operated on the lumbar intervertebral disc herniation. The results of the study showed that the appointment of the drug Neuromidin as a drug of choice in patients with degenerative diseases of the spine, especially in the pres­ence of compression of the nervous structures, in particular, the hernia of the intervertebral disc, is pathoge- netically grounded in the preopera­tive and postoperative periods. With course use in patients, Neuromidin has an analgesic effect, reducing the severity of back pain and radicular pain. The Neuromidin drug improves neuromuscular transmission, restores pulse activity in the structures of the peripheral nervous system.

Key words: hernia of interverte­bral discs, radiculopathy, myeloradic­ulopathy, lumbar microdiscectomy, Neuromidin

В Україні дегенеративні захворювання хребта посі­дають друге місце в загальній структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, поступаючись тільки респіраторним хворобам. Одними з найбільш частих та загрозливих ускладнень остеохондрозу хребта є грижі міжхребцевих дисків (МХД), зокрема на попере­ковому рівні [9]. В багатьох випадках консервативне лікування пацієнтів з грижами МХД не приносить бажа­ного результату, і актуальною стає проблема їх хірур­гічного лікування. Впровадження широкого спектра сучасних малоінвазивних методів лікування дискогенних нейрокомпресійних синдромів, зокрема поперекової мікродискектомії, дозволило значно скоротити стро­ки лікування та зменшити кількість післяопераційних ускладнень [3]. На теперішній час мікродискектомія є «золотим стандартом» хірургічного лікування гриж МХД.

Незважаючи на ефективність оперативних втручань, залишаються актуальними пошуки шляхів удоскона­лення комплексного лікування пацієнтів, що оперовані з приводу гриж МХД на поперековому рівні. Тактика лікування подібної патології передбачає викорис­тання антихолінестеразних препаратів, одним з яких є Нейромідин — поліметиленове похідне 4-амінопі- ридину, який має як периферичний, так і центральний ефекти [4]. В основі поєднаної дії Нейромідину лежить комбінація двох молекулярних механізмів: 1) зворотне інгібування ацетилхолінестерази — ферменту, що роз­щеплює ацетилхолін в синаптичній щілині; 2) блокада калієвих каналів — завдяки цій властивості Нейромідину подовжується збудження в пресинаптичному волокні і відповідно збільшується час викиду ацетилхоліну в синаптичну щілину під час проведення нервового імпульсу [6, 8]. Вищевказані властивості дозволяють Нейромідину модулювати проведення збудження в цен­тральній та периферичній нервовій, м'язовій системах, а це сприяє адаптивній нейропластичності та інтенсифі­кації компенсаторно-відновних процесів при багатьох патологічних станах.

Мета нашого дослідження — оцінити ефективність використання препарату Нейромідин в комплексному лікуванні пацієнтів, оперованих з приводу гриж МХД на поперековому рівні.

Дослідження проведене протягом 2017 року в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» у 60 пацієнтів, оперованих з приводу гриж МХД на поперековому рівні.

Критеріями включення пацієнта в дослідження були: 1) наявність грижі МХД на поперековому рівні центральної, парамедіанної та форамінальної локалі­зації; 2) перенесена операція мікродискектомії на по­перековому рівні; 3) діагностована радикулопатія або мієлорадикулопатія у передопераційному періоді; 4) вік пацієнта від 20 до 60 років. Критерії виключення — наявність протипоказань до використання препарату Нейромідин, а саме: епілепсія, екстрапірамідні розлади, стенокардія, виражена брадикардія, бронхіальна астма, гіперфункція щитовидної залози, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, сечокам'яна хвороба, вагіт­ність та лактація.

Обстежуваних хворих поділили на 2 групи: основ­на група (30 пацієнтів) — у лікуванні використову­вали препарати базисної терапії (судинні, келтікан, нуклео Ц.М.Ф. форте, вітаміни групи В) та Нейромідин; і контрольна група (30 пацієнтів) — у лікуванні викорис­товували тільки препарати базисної терапії. Добове до­зування та тривалість лікування препаратом Нейромідин були такими: внутрішньом'язові ін'єкції 15 мг 2 рази на добу протягом 10 днів, потім по одній таблетці (20 мг) 3 рази на добу протягом 20 днів. Загальний курс лікуван­ня в обох групах складав 6—8 тижнів.

Більша частка пацієнтів були працездатного віку 30—50 років. В усіх вікових групах переважали чолові­ки, проте в групі 51 —60 років співвідношення чоловіків і жінок було майже рівним. В обох групах за частотою до­мінували ураження нижньопоперекових дисків LIV—LV, LV—SI (через більше осьове навантаження на ці рівні).

Методи дослідження включали клініко-неврологічне обстеження, оцінювання за спеціальними шкалами ви- раженості больового синдрому в спині та радикулярного больового синдрому, порушень поверхневої чутливості, рухових розладів, магнітно-резонансну томографію (МРТ) попереково-крижового відділу хребта, електро- нейроміографічне (ЕНМГ) дослідження, аналіз результа­тів хірургічного лікування, статистичні методи обробки отриманих даних.

Період спостереження за пацієнтами складав 2 місяці, пацієнтів обстежували тричі. Перше обстеження про­водили під час надходження пацієнта в стаціонар перед проведенням оперативного втручання. Друге обстежен­ня проводили на 2 добу після оперативного втручання, третє обстеження — через 6—8 тижнів після оператив­ного лікування (в основній групі цей період збігався із за­кінченням прийому препарату Нейромідин). На кожного пацієнта заповнювали стандартизовану карту.

У передопераційному, ранньому та віддаленому пе­ріодах використовували такі шкали.

1. ВАШ (візуальна аналогова шкала) — для оцінки рівня болю у спині, больового синдрому — у балах від 0 до 10, де 0 — відсутність болю, а 10 — нестерпний біль.
2. Для оцінки вираженості радикулярного больового синдрому використовували бальну систему (табл. 1).

1. Порушення поверхневої чутливості оцінювали за п'ятибальною шкалою, де 0 — відсутність чутливості, 1 — грубі порушення чутливості, 2 — виражені порушен­ня чутливості, 3 — незначна гіпестезія, 4 — нормальна чутливість.
2. Оцінювання рухового дефіциту здійснювали за шка­лою MRC (Medical Research Council) Weakness Scale для оцінки зниження сили окремих груп м'язів у діапа­зоні значень від 0 до 5, де 0 — відсутність скорочень,

1. — слабке скорочення (окремих м'язових волокон),
2. — активні рухи, що не можуть протидіяти силі тяжіння,
3. — активні рухи, що можуть протидіяти силі тяжіння,
4. — активні рухи в повному обсязі, що можуть долати помірний супротив, 5 — нормальна сила.

1. Для аналізу результатів хірургічного лікування ви­користовували шкалу MacNab (табл. 2).

МРТ попереково-крижового відділу хребта проводи­ли на апараті "Intera 1,5 Tl" (Philips, Нідерланди) в режимах Т1 і Т2, STIR з індукцією магнітного поля 1,5 Тесла. За до­помогою МРТ оцінювали локалізацію і розміри грижі МХД, ступінь компресії нервових структур, наявність або відсутність супутнього стенозу хребетного каналу, варіантів деформації хребта. Під час оцінювання гриж МХД за даними МРТ нами використана класифікація MSU Classification [11], згідно з якою розмір і локалізацію грижі МХД оцінюють по аксіальному зрізу в Т2-зваженому ре­жимі на рівні максимального випинання (рис. 1).

Розміри грижі на сагітальному зрізі мають вторинне значення, в цій класифікації не враховуються, за ними тільки визначають рівень ураженого міжхребцевого диску. Розмір грижі вимірюють на рівні максимальної екструзії відносно міжфасеткової лінії, проведеної через хребетний канал від суглобової щілини лівого суглоба до суглобової щілини правого суглоба. Розміри грижі МХД позначають цифрами 1, 2 і 3. Якщо МХД змістився менше ніж на 50 % відстані від заднього краю тіла хребця відносно міжфасеткової лінії, то розмір грижі відповідає розміру 1, якщо змістився більше ніж на 50 % — роз­міру 2. У разі, якщо грижа МХД перетинає міжфасеткову лінію, то вона позначається розміром 3. Грижі МХД розмі­ром 1 чинять найменший вплив на невральні структури, розміром 3 — найбільший.

Для оцінювання розташування грижі МХД в хребетно­му каналі в цій класифікації використовують позначення А, В і С, які відповідають часто вживаним позначенням центральної, парамедіанної та форамінальної локалізації (рис. 2).

Три точки, розташовані уздовж міжфасеткової лінії, поділяють її на 4 рівні ділянки. Потім перпендикуляр­ну лінію проводять з кожної цієї точки для створення правого і лівого латеральних квадрантів (зона В) і пра­вого і лівого центральних квадрантів (зона А). Третя зона С утворюється на рівні форамінального отвору, що розташований за медіальним краєм кожного фасетко­вого суглобу, за крайньою лінією латеральних квадрантів. Латеральні зони В і С анатомічно більш обмежені, ніж широка зона А, яка розташована по центру хребетного каналу. Позначаючи і кваліфікуючи грижу МХД у кожного пацієнта, літерні і цифрові позначення об'єднують, за­лежно від тих полів, які грижа перекриває.

ЕНМГ-діагностику проводили на апараті «МВП-4» («Нейрософт», РФ), обчислювали такі показники: термі­нальна латентність та швидкість проведення збудження (ШРЗ) руховими волокнами малогомілкового та велико­гомілкового нервів на боці ураження та протилежному, мінімальна та середня латентність F-хвилі при стимуляції малогомілкового та великогомілкового нервів, у частини пацієнтів додатково виконували голкову електроміогра­фію [1, 3]. Для визначення показника корінцевої затримки (КЗ) на рівнях Ь4, Ь5, Б1 кільцевий койл магнітного стиму­лятора «МС» («Нейрософт») розміщували на рівні відпо­відних хребців [1, 7, 10].

Проводили аналіз амплітуди, латентності та форми викликаних моторних потенціалів. Амплітуду викликаних моторних відповідей розраховували від піку негативної до піку позитивної фази. Показник КЗ обчислювали за даними зіставлення часу збудження при спінальній стимуляції та мінімальної латентності F-хвилі при стиму­ляції відповідного нерва в дистальній точці. За норму КЗ приймали значення менше ніж 3,5 мс.

Хірургічне лікування пацієнтів здійснювали у разі на­явності в клінічній картині у хворого ознак компресійно­го корінцевого синдрому, топічна характеристика якого збігалася з рівнем сегмента за даними нейровізуалізаційних методів, при відсутності ефекту від «консерватив­них» методів лікування (медикаментозної, фізіотерапії). Під час визначення показань до хірургічного лікування більшою мірою ми орієнтувалися на вираженість больо­вого синдрому, його резистентність до використаних методів консервативної терапії, тривалість проведеної консервативної терапії, а також вираженість та динамі­ку неврологічного дефіциту, причому більшою мірою орієнтовану на вираженість м'язового дефіциту, і мен­шою мірою — на порушення чутливості. У визначенні показань до оперативного втручання враховували сту­пінь порушення якості життя та функціонального стану пацієнта, його психологічний стан. Як метод хірургічного лікування пацієнтів з грижами МХД на поперековому рівні виконували мікродискектомію.

Клінічне дослідження проведено з дотриманням ви­мог медичної етики.

Для оброблення і статистичного аналізу результатів дослідження використовували статистичну програму БРББ 13.0 для Windows. Розраховували середні значення, стандартне відхилення, стандартну похибку середньої величини, 95 %-ві довірчі межі. Кореляційний аналіз проводили за методом Пірсона (параметричний метод) та за Спірменом (непараметричний метод). Нульову гіпо­тезу (про відсутність різниць між змінними) відкидали при р < 0,05.

Результати лікування аналізували з урахуванням динаміки неврологічного дефіциту та показників ЕНМГ.

Під час оцінювання вираженості больового синдро­му в спині виявлено такі особливості. На другу добу після операції рівень вираженості больового синдрому в спині в обох клінічних групах, основній та контрольній, був вірогідно нижчим, ніж у передопераційний період. Через 6—8 тижнів після операції вираженість больового синдрому в спині в основній групі була вірогідно нижчою порівняно з контрольною групою. Отже, можна зробити висновок, що рівень больових відчуттів в спині після опе­рації знижувався протягом всього терміну спостереження у післяопераційному періоді, причому як в основній, так і в контрольній групах була чітка позитивна динаміка зменшення рівня болю на другу добу і через 6—8 тиж­нів (рис. 3).

Вираженість радикулярного больового синдрому в нижніх кінцівках у післяопераційному періоді в основній та контрольній групах наведено на рис. 4, причому через 6—8 тижнів після операції вираженість радикулярного больового синдрому у пацієнтів основ ної групи була вірогідно нижчою, ніж в групі контролю.

Аналізуючи динаміку вираженості радикулярного бо­льового синдрому у оперованих хворих, важливим чин­ником вважали співвідношення розміру та розташування гриж МХД в хребетному каналі. Відповідно до використа­ної нами класифікації (MSU Classification), у оперованих пацієнтів виявлені п'ять типів гриж МХД (табл. 3).

Найчастіше у оперованих хворих були грижі МХД таких типів: 2-В, 2-С, 3-В, 3-А. За варіантом розташування грижі МХД як в основній (п = 25; 83,33 %), так і в конт­рольній (п = 24; 80 %) групахзначно переважали клінічні випадки з парамедіанним та форамінальним розташу­ванням (2-В, 2-С, 3-В). Мала кількість хворих з централь­ним розташуванням грижі МХД середніх та великих розмірів (типу 2-А, 3-А) пов'язана з відсутністю потреби в хірургічному лікуванні таких пацієнтів через відсут­ність вираженої клінічної симптоматики, що зумовлено анатомічними особливостями попереково-крижового відділу хребта — досить широкий хребетний канал і значний резервний простір.

Пацієнти з типом грижі 2-А мали найнижчі вихідні показники больового синдрому, 2-В, 3-А, 3-В — середні показники вираженості больового синдрому в нижній кінцівці, з грижею типу 2-С — найбільш виражений бо­льовий синдром в нижній кінцівці внаслідок найбільшого форамінального впливу на спинномозковий корінець.

Оцінювання вираженості чутливих та рухових по­рушень в динаміці лікування виявило поліпшення по­казників як в основній, так і у контрольній групах вже починаючи з першої-другої доби після операції (рис. 5, 6).

 

Варто наголосити, що на 6—8 тиждень після операції показники рухових та чутливих функцій на нижніх кінцівках у представників основ ної групи були вірогідно кращими, ніж у групі контролю.

Появу чутливих порушень (гіпестезії, анестезії) у па­цієнтів з грижами МХД на поперековому рівні в до- операційному періоді трактують як свідчення наявності гіпоксії і початок загибелі волокон чутливого корінця, що більшою мірою характерно для тривалого перебігу процесів стенозування хребетного каналу. Зона пору­шення чутливості проектується на відповідний дерматом, що іннервується нервовим корінцем, який компремує грижа МХД. Порушення чутливості здебільшого почина­лися значно раніше ніж рухові, оскільки чутлива порція нервового корінця менш стійка до гіпоксії при компресії кровоносних судин.

Рухові розлади при грижах МХД зумовлені ура­женням рухової порції нервового корінця в результаті тривалого і критичного стиснення. Вони відбуваються внаслідок порушення іннервації відповідного міотому, проявляються появою спочатку суб'єктивної, а потім і об'єктивної слабкості в нижній кінцівці. При тривалому перебігу рухових розладів можуть формуватися м'язова гіпотрофія та атрофія.

За даними ЕНМГ дослідження, у пацієнтів до опера­ції були виявлені значні відхилення від нормативних ЕНМГ-показників: зниження швидкості розповсюдження збудження руховими волокнами мало- та великогоміл­кових нервів, зниження амплітуди М-відповіді м'язів розгиначів та згиначів пальців ніг, збільшення латентності F-хвилі, збільшення КЗ. На 6—8-й тиждень після операції

зареєстровано істотне поліпшення ЕНМГ показників функції малогомілкових та великогомілкових нервів на боці ураження, амплітуди м'язів розгиначів та згиначів пальців, тенденція до нормалізації показника КЗ (табл. 4).

Результати хірургічного лікування гриж МХД на по­перековому рівні в обстеженого контингенту хворих (рис. 7) свідчать, що в обох групах оперованих переважа­ли відмінні та добрі результати. Проте, в основній групі, де до комплексного лікування в післяопераційному пе­ріоді був включений препарат Нейромідин, на 6—8 тиждень після операції результати були кращими порівняно з контрольною групою.

Серед усіх больових синдромів дорсопатії є одними з найбільш актуальних у зв'язку з великою пошире­ністю та, часом, резистентністю до проведеної терапі Зокрема, певну резистентність до стандартної терап виявляють пацієнти із синдромом невдалої операц на хребті. Повідомляють, що істотно підвищують ефектив ність комплексної терапії таких пацієнтів курс прийому препарату Нейромідин, а також епідуральні блокади з глюкокортикоїдами [6, 8]. Накопичено великий до­свід використання препарату Нейромідин у пацієнтів з дорсопатіями на поперековому рівні. На тлі прийому Нейромідину відбувалося вірогідне зниження ступеня вираженості больового синдрому, порушень поверхневої чутливості [8, 9]. Вважають, що Нейромідин забезпечує активацію процесів регенерації і реіннервації, особливо в разі зовнішнього травматичного пошкодження нерва або при компресійно-ішемічних процесах. Препарати інгібітори ацетилхолніестерази при захворюваннях периферійної нервової системи стимулюють нервово-м'язову передачу, поліпшують проведення імпульсу периферич­ними нервами і вегетативними волокнами, внаслідок цього підвищується сила скорочення скелетних м'язів і скоротність гладком'язової мускулатури [3, 5].

Отримано позитивний ефект комбінованого викорис­тання нестероїдних протизапальних засобів, вітамінів групи В, фізіотерапевтичного лікування, лікувальної фізичної культури (ЛФК) із застосуванням Нейромідину для відновлення корінцевої і невральної провідності [12] у пацієнтів, оперованих з приводу гриж МХД на попере­ковому рівні.

За даними І. В. Дамуліна та співавт., курсове лікуван­ня з використанням препарату Нейромідин (за схемою: 7 днів ін'єкційно, 2 тижні перорально) у комплексній те­рапії супроводжувалося значним збільшенням сенсорної (у 1,6 раза) та моторної (у 1,3 раза) швидкостей, амплітуди вільного скорочення м'язів (у 1,5 раза) [6]. Це свідчить про істотне поліпшення нервової провідності ураженими корінцями і нервами при включенні в комплекс «консер­вативної» терапії препарату Нейромідин. Використання Нейромідину у комплексній терапії дорсопатій ефективно впливає на розвиток денерваційного синдрому, зменшення ступеня вираженості больового синдрому.

При захворюваннях і травмах периферичної нерво­вої системи позитивний ефект Нейромідину отриманий у 82,9 % хворих, при цьому як добрий ефект оцінено у 31,6 % випадків (в контрольній групі без використання Нейромідину — в 10 % випадків) [2].

Під час загострення хронічної дискогенної радикулопатії шийної або попереково-крижової локалізації Нейромідин рекомендується як обов'язковий елемент комплексної терапії, оскільки дозволяє запобігти розвит­ку моторного та сенсорного дефіциту [6]. Нейромідин, завдяки його властивості модулювати нейропластичність, успішно застосовують під час лікування хронічних больових синдромів поряд із нестероїдними протиза­пальними препаратами, антиконвульсантами та анти­депресантами.

Протягом нашого дослідження не було виявлено по­бічних ефектів препарату Нейромідин у застосованих дозах або його негативного впливу на серцево-судинну, гепатобіліарну та інші системи організму.

Отже, використання препарату Нейромідин в комп­лексному лікуванні пацієнтів, оперованих з приводу гриж МХД на поперековому рівні, сприяє більш швид­кому зменшенню ступеня вираженості больового син­дрому, поліпшенню чутливості, відновленню рухових функцій, поліпшенню проведення збудження руховими волокнами.

Результати проведених досліджень дозволяють зро­бити такі висновки.

1. Призначення препарату Нейромідин як препарату вибору у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями хребта, особливо за наявності компресії нервових струк­тур, зокрема грижею МХД, є патогенетично обґрунтова­ним у доопераційному та післяопераційному періодах.
2.   Препарат Нейромідин при курсовому використанні у пацієнтів проявляє анальгезуючий ефект, зменшуючи вираженість болю в спині та радикулярного больового синдрому.
3. Препарат Нейромідин сприяє поліпшенню нервово- м'язової передачі, відновленню проведення імпульсу в структурах периферичної нервової системи.
4. У пацієнтів, оперованих з приводу гриж МХД на по­перековому рівні з синдромом радикуло- та мієлорадикулопатії, рекомендується електронейроміографічний контроль як діагностичний метод та для оцінювання ефективності лікування.

 

Список літератури

 

1. Баринов А. Н. Лечение радикулопатий // Медицинский совет. 2014. № 5. С. 50—58.
2. Гехт Б. М. Нейромидин в лечении заболеваний перифери­ческого нейромоторного аппарата // Журнал современной медицины. 2003. № 2. С. 3—5.
3. Инновации в дифференциальной диагностике и мо­ниторинге терапии пояснично-крестцовых радикулопатий / С. А. Живолупов, М. Н. Воробьева, И. Н. Самарцев [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2014. Т. 114, № 8. С. 25—31.
4. Кистень О. В., Евстигнеев В. В. Нейромидин в терапии «компьютерной» невропатии локтевого нерва // Ліки України. 2009. № 3 (129). С. 72—73.
5. Мищенко Т. С., Деревецкая В. Г. Ипидакрин в лечении заболеваний нервной системы // Український вісник психонев­рології. 2014. Т. 22, вип. 3 (80). С. 20—32.
6. Нейромидин в клинической практике / И. В. Дамулин, С. А. Живолупов, О. С. Зайцев [и др.]. Москва : «Медицинское информационное агентство», 2016 — 60 с.
7. Никитин С. С., Куренков А. Л. Магнитная стимуляция в диаг­ностике и лечении болезней нервной системы : руководство для врачей. Москва : ПФ «Сашко», 2003. 378 с.
8. Применение препарата аксамон в комплексной реабили­тации больных с двигательными нарушениями при патологии поясничного отдела позвоночника / А. Н. Бойко, Т. Т. Батышева, К. А. Зайцев [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2008. Т. 108, № 9. С. 45—47.
9. Результаты комплексного лечения больных с радику- лопатией и радикулоишемией, обусловленными патологией межпозвоночных дисков поясничного отдела позвоночника, с включением препарата нейромидин / Л. А. Дзяк, Н. А. Зорин, А. Г. Кириченко [и др.] // Український нейрохірургічний журнал. 2004. № 4. С. 98—101.
10. Чеботарева Л. Л., Третьякова А. И. Нейрофизиологичес­кая диагностика поражений спинного мозга. Чернигов : Изд- во «Десна», 2017. 112 с.
11. MSU Classification for herniated lumbar discs on MRI: toward developing objective criteria for surgical selection / L. W. Mysliwiec, J. Cholewicki, M. D. Winkelpleck [et al.] // Eur. Spine J. 2010. Vol. 19, № 7. P. 1087—1093.
12. Markova T., Dhillon B. S., Martin S. I. Treatment of Acute Sciatica // American Family Physician. 2007. Vol. 75, № 1. P. 99—100.

 

МУРАВСЬКИЙ Андрій Володимирович, доктор медичних наук, доцент кафедри нейрохірургії Національної медичної академії після- дипломної освіти імені П. Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ, Україна; e-mail: amuravskiy@ukr.net

ЧЕБОТАРЬОВА Лідія Львівна, доктор медичних наук, професор, начальник відділу нейрофізіології Державної установи «Інститут ней­рохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна

ТРЕТЬЯКОВА Альбіна Ігорівна, доктор медичних наук, завідувач­ка відділення функціональної діагностики ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна

СОЛОНОВИЧ Олександр Сергійович, лікар-невролог, науковий співробітник відділення функціональної діагностики ДУ «Інститут ней­рохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна

MURAVSKIY Andriy, Doctor of Medical Sciences, Associate Professor of Department of Neurosurgery of the Shupyk's National Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine; e-mail: amuravskiy@ukr.net

CHEBOTARIOVA Lidia, Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of Neurophysiology Department of the State Institution "Academician A. P. Romodanov Institute of Neurosurgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine

TRETIAKOVA Albina, Doctor of Medical Sciences, Head of Functional Diagnosis Department of the "Academician A. P. Romodanov Institute of Neurosurgery of the NAMS of Ukraine" SI, Kyiv, Ukraine

SOLONOVYCH Alexandr, Physician-neurologist, a Researcher of the "Academician A. P. Romodanov Institute of Neurosurgery of the NAMS of Ukraine" SI, Kyiv, Ukraine