ФАРМАКОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ ДЕПРЕССИВНЫХ СИМПТОМОВ У БОЛЬНЫХ С РАЗЛИЧНЫМИ КЛИНИЧЕСКИМИ ВАРИАНТАМИ ДЕМЕНЦИЙ
И. Г. Мудренко

12 февраля 2018 г. olfa

УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ. 2017. Том 25, випуск 3 (92)

 

 

І. Г. Мудренко

 

В цій статті висвітлено результати наукового дослідження щодо лікування коморбідної депресивної симптоматики у хворих з різними клінічними варіан­тами деменції препаратом Когніфен.

Цей лікувальний засіб є комбінова­ним і містить нообут та нейромідин, отже — діє як ноотроп з седативною дією та як антихолінестеразний засіб.

Хворих досліджували в трьох групах: хворі з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера, з судинною деменцією, з деменцією змішаного типу. Доведено позитивний вплив препарату на ре­дукцію депресивної симптоматики при різних клінічних варіантах деменцій та зниження рівня депресії з тяжкого і помірного до легкого. В статті наве­дено динаміку окремих складових де­пресивного синдрому в результаті ліку­вання. Встановлено позитивний вплив препарату на редукцію суїцидальних проявів (антивітальних висловлювань, думок, намірів, спроб) у хворих з демен­цією внаслідок хвороби Альцгеймера та змішаного типу на рівні р < 0,05.

Отже, Когніфен можна рекомендувати для купірування коморбідної депресив­ної симптоматики у хворих з деменція­ми, що дозволяє уникнути поліпрагмазії та додаткового призначення антиде­пресантів та транквілізаторів.

Ключові слова: судинна деменція, змішана деменція, деменція внаслі­док хвороби Альцгеймера, Когніфен, депресія, ризик суїциду.

В данной статье отражены результаты на­учного исследования по лечению коморбид- ной депрессивной симптоматики у больных с различными клиническими вариантами деменции препаратом Когнифен. Данное лечебное средство является комбиниро­ванным и содержит нообут и нейромидин, таким образом — действует как ноотроп с седативным действием и как антихолин- эстеразные средства. Больных исследовали в трех группах: больные с деменцией вслед­ствие болезни Альцгеймера, с сосудистой деменцией, с деменцией смешанного типа. Доказано положительное влияние препарата на редукцию депрессивной симптомати­ки при различных клинических вариантах деменции и снижение уровня депрессии с тяжелого и умеренного до легкого. В статье приведена динамика отдельных составля­ющих депрессивного синдрома в резуль­тате лечения. Установлено положительное влияние препарата на редукцию суици­дальных проявлений (антивитальных вы­сказываний, мыслей, намерений, попыток) у больных с деменцией вследствие болезни Альцгеймера и смешанного типа на уровне р<0,05. Таким образом, Когнифен можно рекомендовать для купирования коморбид- ной депрессивной симптоматики у больных с деменцией, что позволяет избежать поли- прагмазии и дополнительного назначения антидепрессантов и транквилизаторов.

Ключевые слова: сосудистая деменция, смешанная деменция, деменция вследствие болезни Альцгеймера, Когнифен, депрессия, риск суицида.

The article presents the results of the scientific study on the treat­ment of comorbid depressive symp­toms in patients with various clinical types of dementia with Cognifen. This drug is combined and contains noobut and neuromidin, thus acts as a sedative effect of nootropic and anticholinester­ase medication. Patients were examined in three groups: with dementia, with Alzheimer's disease, vascular dementia and dementia of mixed type. The posi­tive effect of the drug on reduction of depressive symptoms at various clinical types of dementia and reduc­tion of the level of depression from severe and moderate to mild was prov­en. The article presents the dynamics of the separate components of depres­sive syndrome as a result of treatment. The positive effect of the drug on the reduction of suicidal manifestations (anti-vital statements, thoughts, inten­tions, attempts) in patients with de­mentia due to Alzheimer's disease and of mixed type at the level of p < 0.05 was proven. Thus, Cognifen can be rec­ommended for reduction of comorbid depressive symptoms in patients with dementia, what allows to avoid polypragmasy and addition appointment of antidepressants and tranquilizers.

Key words: vascular dementia, de­mentia of mixed type, dementia due to Alzheimer's disease, Cognifen, de­pression, risk of suicide

В Україні спостерігається процес старіння населення та як результат — збільшення кількості хворих на де­менцію. Деменція — це вікозалежне захворювання, здебільшого вражає людей старшого віку [1 —3]. Частота зустрічальності деменції збільшується з віком: від 2 % в популяції до 65 років до 20 % в осіб віком 80 років і стар­ших. Серед осіб понад 65 років приблизно у 9 % є легка або помірна деменція, у 5 % — важка [4].

На частку осіб похилого та старечого віку припадає пік за кількістю завершених суїцидів, що пов'язано з наявніс­тю хронічних соматичних захворювань, втратою роботи, самотністю, усвідомленням невідворотності смерті.

У сучасних дослідженнях доведений міцний зв'язок когнітивних розладів при деменціях з широким колом психопатологічних синдромів та поведінкових розладів. У хворих з деменцією найчастіше виявляється депресія та тривога. В цій категорії хворих симптоми тривоги спо­стерігаються в 5 разів частіше, ніж в осіб похилого віку без деменції [5, 3]. Зокрема, при хворобі Альцгеймера депресія спостерігається декілька рідше (близько 20—30 %), а при деменціях внаслідок хвороби Паркінсона, судинній, з тільцями Леві — частіше (у 30—60 % випадків) [5—7].

Наявність депресії в рази підвищує ризик розвитку деменції. У більшої частини хворих на депресію виявляють когнітивний дефіцит. Депресія може бути єдиною клініч­ною ознакою на початкових стадіях деменції та у хворих з помірним когнітивним дефіцитом. Встановлено, що хворі з тяжким ступенем когнітивного дефіциту (за шкалою MMSE 0—10 балів) мають вірогідно більший рівень симптомів депресії, ніж пацієнти з помірним або легким когнітивним зниженням. Наявність депресії є прогностич­но несприятливим чинником щодо швидкого прогресу когнітивного та функціонального дефіциту [6, 8, 9].

Близько 2/3 хворих з коморбідною депресивною симптоматикою думають про самогубство, а 10—15 % вчиняють спроби суїциду. Найнебезпечнішими щодо скоєння суїциду, на думку багатьох авторів, є початкові стадії деменції [6].

Виникає необхідність в лікуванні коморбідної депре­сивної симптоматики, проте деякі вчені повідомляють, що хворі з судинною деменцією відносно резистентні до антидепресантів [29]. Застосування інгібіторів холін- естерази в свою чергу сприяє зменшенню роздратова­ності, емоційної лабільності у хворих на деменції та змен­шує дистрес у осіб, які здійснюють догляд за хворими.

Необхідність пошуку ефективних засобів лікування депресії у хворих з деменціями обґрунтовує актуальність нашого дослідження. Для лікування деменцій використо­вують широке коло нейротрофічних, антихолінестераз- них та ноотропних препаратів. Нашу увагу привернув новий на фармринку України комбінований лікарський засіб з ноотропним та антихолінестеразним ефектом Когніфен (АТ «Олайнфарм», Латвія), що містить у своєму складі фенібут та іпідакрін.

Мета — дослідити вплив препарату Когніфен на ко- морбідну депресивну симптоматику та ступінь суїцидаль- ного ризику у хворих з різними клінічними варіантами деменції.

Для досягнення мети сформовані такі завдання:

1. Вивчити вплив Когніфену на коморбідну депресив­ну симптоматику хворих з різними клінічними варіантами деменції.
2. Вивчити вплив Когніфену на рівень суїцидального ризику у хворих з різними клінічними варіантами деменції.
3. Дослідити вплив Когніфену на рівень самосвідомості смерті у хворих з різними клінічними варіантами деменцій.

Усього обстежено 107 пацієнтів на базі Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру ім. О. В. Співака, Сумського обласного клінічного госпіта­лю ветеранів війни, Геріатричного пансіонату, Четвертої міської лікарні м. Суми. Всі хворі пройшли курс лікування Когніфеном. Повторне обстеження пацієнти проходили через місяць. Запропоновано таку схему прийому пре­парату: I тиждень — по 1 капсулі 2 рази на день, II тиж­день — по 1 капсулі 3 рази на день, III—IV тиждень — по 2 капсулі 2 рази на день. Контрольне обстеження пройшли 93 особи, яких лікували Когніфеном. Решта хворих вибули з дослідження за різними причинами.

Діагностику розладів психіки та поведінки проводили відповідно до МКХ-10. Від хворих та їх піклувальників отримано згоду на проведення діагностики та лікування.

Лікування проводили препаратом АТ «Олайнфарм» Когніфен, одна капсула містить фенібуту 300 мг та іпі- дакріну (нейромідину) 5 мг. Препарат застосовують при хворобах нервової системи з порушенням когнітивних функцій та процесів нервово-м'язової передачі: когні­тивних розладах судинного, нейродегенеративного, посттравматичного та іншого ґенезу, інволюційних процесах у людей похилого та старечого віку, при труд­нощах у навчанні та хронічній недостатності мозкового кровообігу [11]. Завдяки ноотропній складовій (фенібуту) Когніфен має антиастенічну, протитривожну дію, підви­щується ініціатива та інтерес, зменшується напруження та страх, поліпшуються всі фази сну.

Згідно з метою дослідження були виокремлені три гру­пи деменцій: деменції при хворобі Альцгеймера, судинні деменції та змішані деменції. Кількість пацієнтів, що скла­ли групу хворих з деменціями при хворобі Альцгеймера, становила 32 (29,9 %), 42 (39,3 %) пацієнти склали групу хворих з судинними та 33 хворих (30,8 %) — зі змішаними деменціями. Хворі з іншими видами деменцій виключені з дослідження через малу кількість випадків.

Використовували такі методи дослідження: шкала ви­значення вираженості суїцидального ризику (В. Л. Гавенко та співавт., 2001), шкала визначення самосвідомості смерті, шкала Гамільтона для оцінки депресії — HDRS (Hamilton M., 1967), метод статистичної обробки ре­зультатів.

Середній бал вираженості депресії за шкалою Гаміль­тона склав 27,45 бала: в групі хворих з деменцією вна­слідок хвороби Альцгеймера (27,3 бала), що відпові­дає тяжкому ступеню вираженості депресії, у хворих з судинною деменцією — 26,8 бала (помірна депресія), хворі зі змішаною деменцією виявляли тяжкий рівень депресивної симптоматики — 28,7 бала.

Аналіз клініко-психопатологічної структури депресії та її динаміки в процесі лікування Когніфеном у хворих на різні типи деменції продемонстрував наявність специ­фічного впливу Когніфену на динаміку проявів депресії (рис. 1, табл. 1).

Рис. 1. Вплив Когніфену на динаміку форм депресії при різних деменціях (за результатами шкали Гамільтона)

Як видно з рисунку 1 та таблиці 1, у хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера до лікування спостерігалось пе­реважання гальмівної депресії (39,51 ± 14,73)%, що про­являлось в уповільненні реакцій та відчутті пригніченості настрою. Також були виражені ажитована (33,97 ± 14,87)% та фобічна (33,89 ± 13,74)% форми депресії, які проявля­лись наявністю сумного настрою, що супроводжується тривогою, наявністю стурбованості та необґрунтованих страхів та підвищеною руховою активністю. Найменш вираженою формою депресії для цієї групи хворих була соматизована депресія (26,92 ± 14,66)%.

Після лікування Когніфеном спостерігалась виражена позитивна динаміка, що полягала у значній редукції де­пресивних проявів при деменціях, зумовлених хворобою Альцгеймера: у 1,8 раза зменшилися прояви ажитованої депресії (ґ = 5,368, р < 0,0001), у 2,2 раза — гальмівної депресії (ґ = 4,675, р < 0,0001), у 2 рази відбулась редукція фобічної депресії (ґ = 4,967, р < 0,0001) та у 1,5 раза — соматизованої депресії (ґ = 2,160, р < 0,05).

У групі хворих з судинною деменцією до лікування також спостерігалось переважання гальмівної форми депресивного порушення (36,58 ± 14,70) %, інші форми депресивних проявів були виражені меншою мірою: 31,25 % — соматизована, 30,20 % — фобічна та 29,10 % — ажитована форми депресії.

В цій групі хворих в результаті лікування Когніфеном спостерігалась редукція всіх форм депресивних проявів у середньому в 1,5 раза: вірогідно зменшились про­яви фобічної (ґ = 3,934, р < 0,0001),гальмівної (ґ = 3,555, р < 0,001), ажитованої (ґ = 3,678, р < 0,0001) та соматизо­ваної депресії (ґ = 2,770, р < 0,01).

Таблиця 1. Вплив Когніфену на динаміку вираженості форм депресії при різних деменціях (за результатами шкали Гамільтона)

До лікування у пацієнтів зі змішаним типом деменції переважав гальмівний (39,01 ± 9,87) % і соматичний (33,85 ± 12,62) % типи депресивного порушення, також були виражені ажитована (31,01 ± 8,81) % та фобічна (30,72 ± 9,74) % депресії.

Після лікування Когніфеном хворих на змішані де­менції спостерігалась редукція депресивних порушень в середньому в 1,4 раза, що проявлялось в зменшенні показників гальмівної (t= 3,309, р < 0,0025), соматизованої (t = 2,151, р < 0,05), ажитованої (t = 3,304, р < 0,0025) і фобічної (t = 3,340, р < 0,001) депресії.

Отже, отримані дані довели, що Когніфен позитивно впливає на редукцію різних депресивних проявів при всіх типах деменції, однак найвищу ефективність препа­рат демонструє при купіруванні ознак тривоги, ажитації та страхів у хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера.

Для більш докладної оцінки впливу Когніфену на ди­наміку депресивної симптоматики при різних типах деменцій був проведений аналіз динаміки окремих симптомів депресії під впливом Когніфену, результати якого наведені в таблиці 2.

До лікування хворі на деменцію, зумовлену хворобою Альцгеймера, характеризувались, насамперед, знижен­ням активності та продуктивності діяльності (3,46 ± 0,76) і загальмованістю (2,00±0,97), яка сполучалася зі збу­дженістю (2,61 ± 1,29), наявністю психічної та соматичної тривоги (1,92 ± 1,41 та 1,46 ± 0,85 бала відповідно) та де­пресивним настроєм (1,46±1,30). Найменш вираженими були обсесивно-компульсивні симптоми (0,38±0,75), добові коливання (0,46 ± 0,76), симптоми дереалізації/ деперсоналізації (0,53±0,94) та проблеми, пов'язані з травною системою (0,53±0,64).

Після лікування Когніфеном спостерігалась позитив­на динаміка, що полягала у редукції усіх депресивних симптомів, особливо суттєво знизились збудженість (0,80±0,89, t = 5,346, р<0,0001), психічна та соматична тривога (0,70±0,65, t = 3,580, р < 0,001 та 1,00 ± 0,45, t = 2,171, р < 0,05, відповідно), загальмованість (1,40 ± 0,82, t = 2,205, р < 0,05) та суїцидальні наміри (0,10 ± 0,30,

t = 2,659, р < 0,01), відновилась активність (2,30 ± 1,30, t = 3,792, р < 0,0005), підвищився апетит (0,20 ± 0,41, t = 2,0422, р < 0,05), зникли проблеми, пов'язані з втратою анамнестичної та фактичної маси тіла (0,40 ± 0,82, t = 2,528, р < 0,01) та (0,20 ± 0,61, t = 2,407, р < 0,025) відповідно), поліпшилось засинання (0,20 ± 0,61, t = 2,794, р < 0,01), ре­дукувались іпохондричні, генітальні та паранояльні симп­томи (0,30 ± 0,65, t = 2,248, р < 0,05; 0,20 ± 0,61, t = 2,048, р < 0,05 та 0,10 ± 0,30, t = 3,004, р < 0,005), відповідно.

Треба наголосити, що сумарний бал за шкалою Гамільтона до лікування складав 27,30 бала, що відпо­відало тяжкому рівню депресивних порушень, а після за­стосування Когніфену цей показник знизився та становив 17 бала, що відповідало легкому рівню депресивних порушень. При цьому різниці були вірогідні на рівні t = 6,148, р < 0,0001.

У пацієнтів з судинною деменцією найбільш вираже­ними були такі симптоми депресії як втрата активності та зниження продуктивності (3,24 ± 1,08), загальмованість (1,90 ± 0,93), збудження (1,67 ± 1,51), поєднане з соматич­ною та психічною тривогою ((1,52 ± 1,06) та (1,43 ± 1,27) відповідно, почуттям провини (1,38 ± 1,55) та підвищеною підозрілістю (паранояльність — 1,38 ± 1,51). Найменш ви­раженими порушеннями були обсесивно-компульсивні симптоми (0,14 ± 0,47), анамнестична втрата маси тіла (0,57 ± 0,80), симптоми дереалізації/деперсоналізації (0,62±0,91), вираженість добових коливань (0,71±0,64).

Після лікування Когніфеном спостерігалась виражена позитивна динаміка практично за всіма показниками депресивних проявів. Суттєво знизилось почуття про­вини (0,67 ± 1,15, t = 2,144, р < 0,05), проблеми з втратою маси тіла (0,40 ± 0,72, t = 2,127, р < 0,05), поліпшилась якість сну та пробудження (0,67 ± 0,61, t = 3,235, р < 0,001) та (0,40 ± 0,72, t = 2,587, р < 0,01, відповідно), редукувались збудження (0,73 ± 0,69, t = 3,168, р < 0,0001), психічна тривога (0,67 ± 0,80, t = 2,897, р < 0,01), іпохондричні симптоми (0,67 ± 1,09, t = 2,067, р<0,05), підозрілість (0,53 ± 1,11, t = 2,618, р < 0,01) та симптоми дереалізації/ деперсоналізації (0,07 ± 0,25, t = 3,234, р < 0,0001).

Таблиця 2. Вплив Когніфену на депресивну симптоматику при різних формах деменції (за результатами шкали Гамільтона, бали)

Оцінка середнього показника тяжкості депресив­них проявів показала, що у хворих на судинні деменції до лікування цей показник дорівнював 26,81 бала, що від­повідало помірному рівню депресивних порушень. Після лікування цей показник суттєво знизився до легкого рівня (12,62 ± 10,33, t = 6,031, р < 0,0001).

До лікування хворі зі змішаним типом деменції харак­теризувалися, насамперед, зниженням працездатності та активності (3,08 ± 0,88), загальмованістю (2,66 ± 1,20), вираженістю соматичної тривоги (2,16 ± 1,17), депре­сивного настрою (2,00 ± 1,10), наявністю іпохондрич­них, параноїдних та соматичних симптомів (1,66 ± 1,27, 1,41 ± 1,41 та 1,41 ± 0,50, відповідно) та почуття провини (1,41 ± 1,47). Найменш притаманними хворим цієї групи були обсесивно-компульсивні симптоми (0,33 ± 0,64), труднощі при засинанні та проблеми з втратою маси тіла (0,66 ± 0,87 та 0,41 ± 0,65, відповідно).

Після застосування Когніфену для лікування деменцій змішаного типу було встановлено, що Когніфен позитив­но впливає на редукцію практично всіх депресивних про­явів, особливо позитивна динаміка виявлялася в поліп­шенні настрою (1,12 ± 0,81, t = 2,720, р < 0,01), зменшенні суїцидальних намірів (0,37 ± 0,72, t = 1,997, р < 0,05), по­ліпшенні апетиту (0,25 ± 0,45, t = 2,426, р < 0,025), редукції іпохондричних симптомів (0,62 ± 1,02, t = 2,731, р < 0,01), зменшенні вираженості добових коливань (0,37 ± 0,50, t = 2,449, р < 0,01) та підвищенні критичності (0,62 ± 0,72, t = 2,424, р < 0,025).

Треба наголосити, що до лікування в групі хворих зі змішаними деменціями сумарний показник вираже­ності депресивних проявів становив 28,75 бала, що від­повідало тяжкому рівню депресивних порушень. Після лікування Когніфеном цей показник суттєво зменшився та став дорівнювати 12,83 бала, що відповідало легкому рівню вираженості депресивних порушень ^ = 6,240, р < 0,0001).

Для оцінювання ефективності використання Когні­фену для редукції суїцидального ризику був проведе­ний аналіз суїцидального ризику до та після лікування при різних типах деменції (рис. 2).

До лікування в групі хворих з деменцією, що зумовле­на хворобою Альцгеймера, рівень суїцидального ризику дорівнював 21,15 бала, що відповідало низькому рівню суїцидального ризику. Після лікування Когніфеном рівень суїцидального ризику знизився до 19,8 бала, але суттєвих різниць визначено не було.

При змішаній деменції до лікування рівень суїци­дального ризику був низьким (20,38 ± 8,77) бала, а після лікування Когніфеном він збільшився до 23,0 балів, але ці зміни не були вірогідно значущими.

Рівень суїцидального ризику до лікування в групі хво­рих зі змішаним типом деменції дорівнював 22,58 бала, що також відповідало низькому рівню суїцидального ризику. Застосування Когніфену сприяло незначному зниженню цього показника (21,14 ± 2,51) бала, але роз­ходження не досягали суттєвого значення.

Рис. 2. Вплив Когніфену на динаміку суїцидального ризику при різних типах деменцій

Отже, результати проведеного аналізу дозволили довести, що застосування когніфену позитивно впли­ває на ризик суїциду у пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера та змішаною деменцією (за да­ними тесту Гамільтона), також відзначається позитивна динаміка показника за результатами тесту вираженості суїцидального ризику, хоча вірогідних різниць не вста­новлено.

Також аналізували вплив когніфену на динаміку само­свідомості смерті при різних типах деменцій (рис. 3).

Рис. 3. Вплив Когніфену на динаміку самосвідомості смерті при різних типах деменцій

Зокрема, при хворобі Альцгеймера до лікування спостерігався низький рівень самосвідомості смерті (18,23 ± 4,38) бала, що найімовірніше, свідчило про зни­ження критичності цієї категорії хворих, що виражалося в знеціненні життя та спотворенні почуття страху перед смертю. Після лікування когніфеном показник самосві­домості смерті декілька знизився (17,20 ± 4,46) бала, але суттєвих різниць встановлено не було.

Схожа тенденція спостерігалась в групі хворих на су­динні деменції: до лікування показник самосвідомості смерті був низьким та дорівнював 19,19 бала. Після лікування він також знизився до 17,27 бала, але ці зміни були несуттєвими.

При деменціях змішаного типу показник самосвідо­мості смерті до та після лікування характеризувався низь­кими значеннями —(19,25 ± 4,85) та (19,42 ± 2,65) бала відповідно та відсутністю суттєвої динаміки.

Проведений аналіз дозволив довести, що застосуван­ня Когніфену майже не впливає на самосвідомість смерті пацієнтів з різними типами деменцій.

Отже, результати проведеного аналізу довели, що Когніфен позитивно впливає на редукцію різноманітної депресивної симптоматики при різних видах деменцій та знижує рівень депресії з тяжкого і помірного до легкого.

1. Доведено, що застосування Когніфену позитивно впливає на редукцію депресивної симптоматики, що ви­ражалось у зменшенні показників гальмівної (t = 4,539, p < 0,0001), ажитованої (t = 4,792, p < 0,0001), фобічної (t = 4,792, p < 0,0001) та соматизованої (t = 2,993, p < 0,005) депресії, незалежно від типу деменції, та у зниженні рівня вираженості депресії з тяжкого і помірного до лег­кого. Однак найефективніше препарат діє на симптоми ажитації, тривоги та страхи у хворих з деменцією вна­слідок хвороби Альцгеймера.
2. Встановлено специфіку впливу Когніфену при різ­них типах деменції:

• при деменціях, зумовлених хворобою Альцгеймера: Когніфен впливав на редукцію збудженості (t = 5,346, p < 0,0001), психічної (t = 3,580, p < 0,001) та соматичної (t = 2,171, p < 0,05) тривоги, загальмованості (t = 2,205, p < 0,05) та суїцидальних намірів (t = 2,659, p < 0,01), іпохондричних (t = 2,248, p < 0,05), генітальних (t = 2,048, p < 0,05) та паранояльних (t = 3,004, p < 0,005) симпто­мів, проблем, пов'язаних із втратою маси тіла (t = 2,528, p < 0,01), а також на відновлення активності (t = 3,792, p < 0,0005), апетиту (t = 2,0422, p < 0,05) та засинання (t = 2,794, p < 0,01).
• при судинних деменціях: суттєво знизилось почут­тя провини (t = 2,144, p < 0,05), проблеми з втратою маси тіла (t = 2,127, p < 0,05), поліпшилась якість сну (t = 3,235, p < 0,001) та пробудження (t = 2,587, p < 0,01), редукува­лись збудження (t = 3,168, p < 0,0001), психічна тривога (t = 2,897, p < 0,01), іпохондричні симптоми (t = 2,067, p < 0,05), підозрілість (t = 2,618, p < 0,01) та симптоми дереалізації/деперсоналізації (t = 3,234, p < 0,0001).
• при деменціях змішаного типу: Когніфен позитив­но впливає на редукцію депресивного настрою (t = 2,720, p < 0,01), суїцидальних намірів (t = 1,997, p < 0,05), іпо­хондричних симптомів (t = 2,731, p < 0,01), зменшення вираженості добових коливань (t = 2,449, p < 0,01), під­вищення критичності (t = 2,424, p < 0,025) та поліпшення апетиту (t = 2,426, p < 0,025).

3. Встановлено, що після лікування Когніфеном у хворих з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера та змішаного типу відбулося вірогідне зменшення суїци­дальних проявів (антивітальних висловлювань, думок, намірів, спроб) на рівні p < 0,05.

Отже, Когніфен можна рекомендувати для купіру- вання коморбідної депресивної симптоматики у хворих з деменціями, що дозволяє уникнути поліпрагмазії та додаткового призначення антидепресантів та транк­вілізаторів.

Список літератури

1. Бачинская Н. Ю., Копчак О. О. Холинергическая страте­гия в терапии когнитивных нарушений у пациентов пожилого и старческого возраста // Международный неврологический журнал. 2014. № 2 (64). С. 84—92.
2. Петрюк П. Т., Якушенко И. А. Проблемы депрессии у больных с сосудистыми деменциями [Электронный ресурс] // Новости украинской психиатрии. 2010. Режим доступа : psychiatry.ua/articles/paper 341 .htm.
3. Behavioral and psychiatric symptoms in people with de­mentia admitted to the acute hospital: prospective cohort study /E. L. Sampson, N. White, B. Leurent, [et al.] // The British Journal of Psychiatry. 2014. Vol. 205 (3). Р. 189—196.

1. Дубенко А. Е., Коростий В. И. Депрессия и деменция: ко- морбидность, дифференциальная диагностика и тактика ведения пациентов // НейроNews. 2014. № 1. С. 22—27.
2. Мудренко І. Г. До актуальності проблеми суїцидальної поведінки у хворих з деменціями // Архів психіатрії. 2016. Т. 22, № 2 (85). С. 112—113.
3. Левин О. С., Васенина Е. Е. Депрессия и деменция у пожи­лых: диагностические и терапевтические аспекты // Фарматека. 2012. № 19. С. 76—80.
4. Apostolova L., Cummings J. Psychiatric manifestations of de­mentia // Continuum. 2007. Vol. 13. P. 56—65.
5. Maruta N., Mudrenko I. Predictors of a suicidal behavior in patients with dementia: 25^th European congress of psychiatry // European Psychiatry. 2017. 41S. S. 365.
6. Левин О. С. Депрессия и деменция у пожилых пациен­тов // Современная терапия в психиатрии и неврологии. 2012. № 4. С. 39—44.
7. Potter G. G., Steffens D. C. Contribution of depression to cognitive impairment and dementia in older adults // Neurologist. 2007. Vol. 13. P. 105—117.
8. Мищенко Т. С., Мищенко В. М., Здесенко И. В. Когнифен в постинсультной реабилитации больных // Український вісник психоневрології. 2016. Т. 24, вип. 3 (88). С. 89—96.

Hадійшла до редакції 28.07.2017 р.

МУДРЕНКО Ірина Григорівна, кандидат медичних наук, асистент кафедри нейрохірургії та неврології медичного інституту Сумського державного університету, м. Суми, Україна; e-mail: mudrenko.irina@ gmail.com

MUDRENKO Iryna, MD, PhD, Assistant of Department Neurosurgery and Neurology of the Medical Institute of Sumy State University, Sumy, Ukraine; e-mail: mudrenko.irina@gmail.com

УДК 616.89-008.447-092