ГАМКв-НЕЙРОПРОТЕКЦИЯ: КЛИНИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ
Н. В. ХАЙТОВИЧ

2 февраля 2016 г. olfa

    ЖУРНАЛ "ЛІКИ УКРАЇНИ" 1-2 (198) 2016

 

 

 

М. В. ХАЙТОВИЧ, д. мед. н., професор

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

 

Резюме

Когнітивні порушення зустрічаються при різноманітній патології і часто є наслідком ток­сично-ішемічних, травматичних, інфекційних та інших уражень центральної нервової системи, суттєво порушуючи якість життя пацієнтів та членів їх родин. Тому ноотропні засоби (ноотропи прямої дії та нейропротектори) набули широкого використання в клінічній практиці.

У статті на прикладі препарату Ноофен розглянуто механізми нейропротекторної дії лікарських засобів, які впливають на

ГАМК_В-рецептори. При цьому пригнічуються потенціал- залежні Са²+-канали та обмежується глутаматна ексайтотоксичність, активуються К+-канали і формується повільна довготривала модуляція синаптичного інгібування, забезпечуються цитопротекторні властивості аутофагії. Ноофен також розширює мозкові судини, позитивно впливає на холінергічну та опіатну системи, а за рахунок того, що містить р-фенілетиламін, забезпечує психостимулюючу та антиастенічну дію.

Клінічні дослідження довели анксіолітичні властивості Ноофену, тому препарат показа­ний, в першу чергу, при поєднанні когнітивної дисфункції з підвищеною тривожністю.

Ключові слова: нейропротекція, ГАМК_В-рецептори, Ноофен

Лекції, огляди

Когнітивні порушення досить часто відмічаються у пацієнтів з різною патологією. Загальновідомо, що мозок людини, становля­чи не більше 2% від загальної маси тіла, утилізує близько чверті всього кисню, що споживається організмом. Тому клітини головного мозку є найменш стійкими до субстратно-кисневої недостат­ності в умовах стресу та гіпоксії.

Анти- та інтранатальні фактори, пов'язані з порушенням над­ходження кисню до мозку плода та новонародженої дитини (асфіксія в пологах, внутрішньочерепні крововиливи, гемолітична хвороба, сепсис, внутрішньоутробні інфекції, прийом вагітною жінкою лікарських препаратів, недоношеність тощо), призводять до патології мозку різного ступеня тяжкості, що проявляється неврологічними симптомами відразу після народження або через певний час. Навіть у пубертатний період частина неврологічних симптомів є наслідком недостатньо терапевтично компенсованої симптоматики перших годин і тижнів життя [12].

У більшості дітей, які перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ), нейроінфекції (менінгіт, енцефаліт), інфекції з токсичним ураженням мозку або операції із загальним наркозом, також формується різної тяжкості церебрастенічний синдром. Насамперед це проявляється послабленням уваги і супроводжу­ється досить вираженим і тривалим зниженням психічної працез­датності, особливо при будь-якому інтелектуальному навантажен­ні. Нерідко відмічається зниження пам'яті.

Затримка темпів розвитку функціональних систем мозку, що забезпечують реалізацію вищих психічних функцій (мовлення -

усного та письмового, уваги, пам'яті, сприйняття, програмування, регуляції, контролю тощо) призводить до того, що діти з нормаль­ним рівнем інтелектуального розвитку не можуть успішно справ­лятися з об'ємом навчальних навантажень, освоювати шкільні навички. Так, у третини дітей, які перенесли струс головного мозку, у віддалений період відмічаються скарги на головний біль, підви­щену втомлюваність, труднощі у шкільному навчанні [6].

Потрібно також враховувати, що під маскою препубертатних соматичних проявів (вегетативна дисфункція тощо) та когнітивних порушень може маскуватися депресія. Поширеність депресій у цьому віці сягає 30%, а середній вік їх виникнення наближається до 9 років [8]. Серед ознак депресії у дітей в пубертатному віці - когнітивні розлади зі специфічним порушенням інтелектуальної діяльності [1]. Постійні невдачі у навчанні викликають і закріпляють такі риси характеру, як невпевненість, тривожність, замкнутість, знижена самооцінка [6].

Когнітивні порушення є одним із провідних синдромів хронічної цереброваскулярної недостатності, що поширена серед дорослого населення, але у переважної більшості хворих вперше маніфестується у перед- та пубертатний період. Порушення когнітивних і асоціативних функцій в умовах церебральної патоло­гії мають перебіг на фоні структурних змін тканин мозку внаслідок пригнічення процесів біоенергетики, розвитку глутаматної екс- айтотоксичності, гіперпродукції активних форм кисню (АФК), зниження активності антиоксидантних систем, активації апоптозу Пусковою ланкою загибелі нейронів є енергетичний дефіцит, який глутамат-кальцієвий каскад, тобто вивільнення збуджуючих аміноацидергічних нейротрансмітерів - аспартату і глутамату та внутрішньоклітинне накопичення іонів Са2+ [2].

За визначенням експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), ноотропні препарати - це засоби, які здійсню­ють прямий активуючий вплив на навчання, поліпшуючи пам'ять і розумову діяльність, а також підвищують стійкість мозку до неспри­ятливих впливів.

Серед механізмів дії ноотропних засобів є два основних: нейромедіаторний і метаболічний [13], їх застосовують з метою як фармакотерапії, так і фармакопрофілактики [3].

Виділяють два основних напрями фармакотерапевтичної нейропротекції: первинна (передбачає переривання реакцій глутаматкальцієвого каскаду) та вторинна (блокада прозапальних цитокінів, молекул клітинної адгезії, гальмування оксидативного стресу, нормалізація нейрометаболічних процесів, інгібування апоптозу, зменшення когнітивного дефіциту тощо) [13].

Умовно лікарські засоби ноотропної дії поділяють на ноотропи прямої дії («справжні» ноотропи, cognitive enhancers) та нейропротектори з ноотропною дією.

До першої групи відносяться пірролідонові ноотропи (раце- тами) з переважно метаболічною дією: пірацетам, фенілпіраце- там, комбіновані рацетами (комбінований препарат пірацетаму та морфолінію-метил-триазоліл-тіоацетату, комбінований препа­рат гама-аміномасляної кислоти і пірацетаму); холінергічні речо­вини, які посилюють синтез ацетилхоліну і його викид (фосфатидилсерин, лецитин, цитиколін), агоністи холінергічних рецепторів (оксотреморін, бетанехол) та інгібітори ацетилхолінестерази (фізостигмін, галантамін тощо); нейропептиди і нейротрофічні церебропротектори: метіоніл-глутаміл-гістидил-фенілаланіл-пролілгліцил-пролін; комплекс пептидів, що одержані з головного мозку свині, комплекс водорозчинних поліпептидних фракцій кори головного мозку худоби, комплекс активних нейропептидів, що отримані з мозку ембріонів великої рогатої худоби; модулятори глугаматергічної системи: низькоафінні антагоністи поліамінового сайту NMDA-рецепторів і часткові агоністи АМРА рецепторів (мемантін, адемол), агоністи АМРА-рецепторів (нооглютіл), част­кові агоністи АМРА-рецепторів, що підсилюють вивільнення норадреналіну, дофаміну (метилфенідат, донепезіл), коагоністи NMDA- рецепторів (гліцин), NMDA-міметики (глугамінова кислота); агоніс­ти дофамінових рецепторів (пирибедил); агоністи ГАМК-рецепторів (баклофен) [13].

До групи нейропротекторів відносяться активатори метаболіз­му мозку (мельдонію дигідрат, ксантинові похідні пентоксифіліну); церебральні вазодилататори (вінкамін, вінпоцетин, ніцерголін тощо), антагоністи кальцію (німодипін, циннаризин, флунаризин тощо); антиоксиданти етилметилгідроксипіридину сукцинат, тетра- метилтетраазабіциклооктандіон, а-токоферола-ацетат, морфоліній-метил-триазоліл-тіоацетат тощо); речовини, що впливають на систему ГАМК (гама-аміномасляна кислота, гопантенова кислота, нікотиноїл гама-аміномасляна кислота, амінофенілмасляна кис­лота, натрію оксибутират); речовини різних груп (оротова кислота, женьшень, лимонник, гінкго білоба, елеутерокок тощо) [13].

Відомо, що неврологічні функції зумовлені взаємодією про­цесів збудження і гальмування. Збудження в центральній нервовій

системі регулюється кількома медіаторами: ацетилхоліном, норадреналіном, серотоніном, у той час як гальмування - ГАМК.

Пригнічення глутаматної активності часто є недостатньо ефек­тивним. Більш фізіологічним у фармакологічних розробках виявив­ся інший шлях - активізація гальмівних систем мозку. ГАМК (gamma- aminobutyric acid - GABA) є інгібіторним нейромедіатором в мозку ссавців. Нейротрансмісія ГАМК зумолює збільшення току хлору через постсинаптичну мембрану і її гіперполяризацію. Багато в чому ці дії врівноважують фізіологічні та токсичні дії глутамату. ГАМК опосередковує свою дію через два підтипи рецепторів - А і В. Рецептор ГАМКа - це лігандкерований хлорний канал, який вияв­ляється у мозку та опосередковує швидку інгібіторну відповідь. ГАМКВ-рецептор (GABABR) пов'язаний з іншим інформаційним протеїном (G-протеїном) і зустрічається на нейронах і клітинах глії в межах і поза ЦНС [18].

Завдяки активації ГАМКВ-рецептора здійснюється регулюван­ня декількох комплексних процесів нервової системи: інгібування аденілатциклази; редукція агоніст-стимульованого синтезу інозитол-1,4,5-трифосфату; інгібування потенціал-залежних Са2+- каналів, активація К+-каналів. Ефекти стимуляції ГАМКВ-рецептора представлені на рисунку 1.

Локалізація ГАМКВ-рецепторів в окремому нейроні переважно за межами синаптичних структур є ознакою виконання інгібіторної ролі цими рецепторами лише при інтенсивному вивільненні ГАМК, коли вона дифундує за межі синаптичних щілин; це узгоджується з ефектами від призначення агоністів ГАМКВ-рецепторів - забез­печення механізмів довготривалої повільної модуляції синаптич- ного інгібування.

В пресинаптичних відділах передача ефекту з ГАМКВ- рецептора на аденілатциклазу здійснюється комплексом G-білків, а саме субодиницями Gai та Gao, в результаті зменшу­ється рівень цАМФ в термінальному аксоні, що попереджує злиття везикул і спонтанне вивільнення нейтротрансмітерів.

Вивільнення Gßy пригнічує потенціалзалежні Ca2+-канали (VGCCs) і внаслідок цього викликає інгібування Ca2+-залежного вивільнення нейтротрансмітерів. Крім цього, Gßy прямо зв'язує SNARE (soluble N-ethylmaleimide-sensitive factor attachment protein receptor) комплекс, який потрібен для злиття везикул, тим самим обмежує вивільнення нейтротрансмітера внаслідок входу Ca2+. ГАМК-опосередковане інгібування вивільнення нейромедіатора регулює процеси довгострокового потенціювання (long-term potentiation - LTP).

У постсинаптичному просторі, випущений Gßy відкриває ден­дритні G-протеїн активовані калієві канали (G-protein-activated inwardly rectifying potassium channels - GIRKs), збільшуючи кількість іонів К+, що виходять з клітини. Це інгібує збудливість нейронів шля­хом шунтування збуджуючих токів, генерації повільних гальмівних постсинаптичних потенціалів (inhibitory postsynaptic potentials - IPSPs) та інгібування потенціалів дії (action potentials - АР).

ГАМК-опосередковане інгібування аденілатциклази зменшує діяльність протеїнкінази А (protein kinase A - PKA), тим самим полегшує AKAP (A-kinase anchoring protein) - залежне тонізуюче інгібування TREK2 каналів.

Зниження через ГАМКВ-рецептори активності РКА інгібує Са2+ проникність NMDA-глутаматних рецепторів, не торкаючи загально синаптичні токи через них. ГАМКВ-викликане пригнічення РКА діяльності також впливає на генну експресію.

Багато досліджень проведено для уточнення механізмів мета- болітотропної дії препаратів, що впливають на ГАМКВ-рецептори. Доведено їх позитивний вплив на біоенергетику нейрона, про­дукти оксидативного стресу, обмеження глутаматної ексайтотоксичності, забезпечення цитопротекторної аутофагії.

Як відомо, в клітині консервативним процесом деградації є аутофагія, за допомогою аутофагії внутрішньоклітинні компоненти, у тому числі розчинні макромолекули (наприклад, нуклеїнові кис­лоти, білки, вуглеводи і ліпіди) та дисфункціональні органели (наприклад, мітохондрії, рибосоми, пероксисоми, ендоплазма­тичний ретикулум) розкладаються в лізосомах. Тобто, аутофагія забезпечує деградацію цитоплазматичних компонентів, тим самим сприяючи клітинному та тканинному гомеостазу. Існує як мінімум два різних типи аутофагії - мікро- і макроаутофагія. Перший тип - аутофагія, опосередкована шаперонами (CMA, chaperone- mediated autophagy), дозволяє спрямувати в лізосому для зни­щення окремі білкові молекули. Другий тип аутофагії пов'язаний з утворенням мембранної структури - аутофагосоми - навколо тієї частини клітини, яку передбачається знищити. Цей процес орга­нізується складним комплексом за допомогою пов'язаного з аутофагією білка із сімейства ATG (autophagy related protein), один із них - LC3 є маркером початку аутофагії. Аутофагосоми при цьому поєднуються з лізосомами, утворюються аутолізосоми, де їх вміст розпадається, щоб у відповідь на вплив навколишнього середови­ща і клітинний стрес забезпечити клітини енергією для виживання.

Аутофагія є багатоетапним процесом і регулюється на декіль­кох рівнях, в тому числі посттрансляційному для підтримки клітинного гомеостазу за участі датчика поживних речовин TOR [16].

Як показали останні дослідження, в механізмі нейропротективної дії ГАМКВ-ергічних препаратів відмічено регулюючий вплив на аутофагію, зокрема забезпечення цитопротекторних ефектів аутофагії (рис. 2) [17].

 

Активація ГАМК_В-рецепторів може регулювати активність ауто­фагії. Можливі механізми: активація Akt викликає фосфорилювання GSK-3ß, що зумовлює активацію mTOR і суттєве зниження експресії Beclin 1, частково інгібуючи цитодеструктивну аутофагію; фосфо­рилювання Akt може попереджувати переміщення Bax до мітохон- дрії, що інгібує вивільнення цитохрому c і може також пригнічувати цитодеструктивну аутофагію, яка також послаблює пошкодження нейронів внаслідок хронічної гіпоперфузії.

Розщеплена форма каспази-3 —=- Виживаність нейронів Рис. 2. Цитопротекторні механізми при активації ГАМКВ-рецепторів

Активація ERK може під­вищувати експресію Bcl-2, що зменшує цитодеструктивну аутофа­гію через зв'язок з Beclinl і Bax; активація ГАМК_В-рецепторів може попереджувати збільшення експресії atg5 і atg7, що також при­гнічує цитодеструктивну аутофагію і нейрональний апоптоз.

Індукція фосфорилювання ERK1/2 може прискорити цитоде­структивну аутофагію через помірне підвищення експресії Beclin 1; активація ГАМК_В-рецепторів покращує експресію альфаі субо- диниці ГАМК_А-рецептора в результаті зниження регуляції (вплив на астроцит) і CX36 (вплив на нейрон) поверхневої та мітохондріаль- ної експресії і посилення цитопротективної аутофагії. Двоспрямована регуляція ефектів ГАМК_В-рецепторів щодо акти­вації аутофагії попереджує нейрональне пошкодження і когнітивні порушення, викликані хронічною церебральною гіпоперфузією.

На основі ГАМК і модифікації її молекули отримано нові ефек­тивні лікарські засоби: гама-аміномасляна кислота (гаммалон), баклофен, ноофен (у-аміно-р-фенілмасляної кислоти гідрохло- рид). Їх застосування забезпечує нейропротекцію в умовах шкідливих факторів навколишнього середовища при інтенсивно­му стресі, ішемії.

На даний час встановлено, що система ГАМК головного мозку бере участь у регуляції кровообігу, при її активації спостерігаєть­ся зниження артеріального тиску. ГАМК відіграє важливу роль в регуляції мозкового кровообігу. В стінках мозкових судин, осо­бливо в гліальних артеріях, існує система синтезу і деградації ГАМК. При системному введенні амінокислоти спостерігається розширення мозкових судин, підвищується об'ємний кровоток та вміст кисню в клітинах мозку. Ці ефекти ГАМК пояснюються її пря­мою дією на мозкові судини [14].

Відомий функціональний синергізм ГАМК з холінергічною та опіатною системами. Через ГАМК-інтернейрони в підкіркових ядрах активація біосинтезу ацетилхоліну може істотно визначати клінічні ефекти ГАМК-препаратів. Опіатні рецептори, що забез­печують діяльність фізіологічної антиноцицептивної (протибольо­вої) системи в підкіркових ядрах, значною мірою пов'язані анато­мічно і функціонально з ГАМК-ергічними нейронами. Відповідно, активність ендогенних опіатів суттєво залежить від рівня активнос­ті ГАМК-ергічних процесів. ГАМК безпосередньо стимулює вивіль­нення метенкефалінів і їх біосинтез, а агоністи ГАМК в цілому стимулюють аналгетичні ефекти екзогенно введених опіатів [14].

Інший компонент нейропротекторної дії ГАМК та її похідних в умовах ішемії головного мозку пов'язаний з інгібуванням синаптичного вивільнення глутамату і входу іонів Са²⁺ в нейроцити, тобто пригніченням глутаматно-кальцієвого каскаду. Доведено, що застосування ГАМК та її агоністів при порушеннях церебральної гемодинаміки попереджає руйнівну дію продуктів ліпоперокси- дації, сприяє нормалізації якісного і кількісного складу фосфолі- підів, тим самим здійснює протективний вплив на мембранні структури нервової тканини. Встановлено також, що ГАМК-ергічні з'єднання стимулюють швидкість утилізації глюкози, крім цього, при церебральній ішемії сама ГАМК може виступати в ролі аль­тернативного субстрату в циклі трикарбонових кислот. Дані факти вказують на здатність ГАМК-позитивних з'єднань нівелювати явища енергодефіциту, викликаного порушенням доставки енергетичних субстратів в умовах неадекватної гемодинаміки. Наведені дані роблять очевидним протективний вплив ГАМК-ергічних сполук практично на всі ланки патогенезу ішемії головного мозку.

Особливе місце серед ГАМК_В-ергічних препаратів належить препарату Ноофен (у-аміно-р-фенілмасляної кислоти гідрохлорид), який є унікальним як за фармакологічними властивостями, так і за можливостями застосування в клінічній практиці.

Ноофен (у-аміно-р-фенілмасляної кислоти гідрохлорид) є при­родним метаболітом тканин мозку, гальмівним медіатором центральної нервової системи (цим пояснюється транквілізуюча та ноотропна вегетостабілізуюча, антигіпоксична та антиастенічна дія), а також містить р-фенілетиламін - природний моноамін, який підвищує вміст дофаміну і норадреналіну в мозку і забезпечує психостимулюючу та антиастенічну дію.

Експериментальні та клінічні дослідження довели, що Ноофен чинить профілактичний вплив при хронічному психоемоційному стресі [5], а також покращує окисне фосфорилювання [9], модулює відповідь імунної системи [5, 7], покращує когнітивні функції [10, 15], мозкову гемодинаміку [4]. Під впливом Ноофену у пацієнтів, які пере­несли ішемічний інсульт, активізуються психоемоційні та мнестичні функції (спостерігаються поліпшення загального самопочуття, під­вищення загального фону настрою, активізація короткочасної пам'яті, зменшення вираженості депресії, головного болю, слаб­кості, тривожності). При лівопівкульному інсульті Ноофен більш актив­но відновлює пам'ять та міжпівкульні взаємини, при правопівкульному - психоемоційну сферу та внутрішьопівкульну нейротрансмісію [11].

Ноофен поєднує якості нейропротектора і анксіолітика, тому особливо показаний у тих випадках, коли когнітивна дисфункція поєднується з астенотривожними розладами у вигляді слабкос­ті, підвищеної втомлюваності, вранішньої сонливості, вегетатив­ної лабільності.

Авторами відмічено, що вже наприкінці першого - на початку другого тижня прийому Ноофену у школярів із вегетативною дис­функцією поліпшилося самопочуття, значно зменшився головний біль, підвищилася працездатність, зменшилася метеозалежність та прояви тривоги. Відмічено хороший антифобічний ефект. Встановлено підвищення моторних, сукцесивних та графомотор- них функцій (останні збільшилися достовірно з 61 до 72%) [15].

Таким чином, ГАМКВ-ергічна нейропротекція, зокрема вико­ристання препарату Ноофен, є важливим напрямом в реабіліта­ції дітей з когнітивною дисфункцією та тривожними розладами внаслідок перенесених гіпоксично-ішемічних, травматичних та інших пошкоджень центральної нервової системи, а також паці­єнтів з хронічною цереброваскулярною недостатністю.

Список використаної літератури

1. Антропов Ю.Ф. Невротическая депрессия у детей и подростков (клиника, типология, динамика и дифференцированная терапия) / Ю.Ф. Антропов. - М.: Медпрактика, 2001. - 151 с.
2. Беленичев И.Ф., Черний В.И., Колесник Ю.М. Рациональная нейропротекция. Донецк: Изд. дом «Заславский», 2009. - 261 с.
3. Бурчинский С.Г. Новые подходы к созданию комбинированных ноотропных средств: ожидания неврологов и клиническая практика [Электронный ресурс] / С.Г. Бурчинский // Український вісник психоневрології. - 2006. -Том 14, вип. (48). - С. 59-63. - Режим доступа: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/.
4. Влияние фенибута на церебральный кровоток дезадаптированных пловцов с разными типами системной гемодинамики [Электронный ресурс] / В.А. Лиходеева, А.А. Спасов, И.Б. Исупов, В.Б. Мандриков // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2010. - Том 73, №8. - Режим доступа: http://ekf.folium.ru/index.php/ekf/article/view/527.
5. ГАМК-ергическая система и препараты ГАМК в регуляции иммуногенеза [Электронный ресурс] / И.Н. Тюренков, М.А. Самотруева, Т.К. Сережникова // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2011. - Т. 74, №11. - С. 36-42. - Режим доступа: http://ekf.folium.ru/index.php/ekf/artide/view/436.
6. Заваденко Н.Н. Школьная дезадаптация в педиатрической практике [Электронный ресурс] / Н.Н. Заваденко // Лечащий врач. - 2005. - Т. 5,№1. - Режим доступа: http://www.lvrach.ru/2005/01/4531954/.
7. Иммунокорегирующие свойства фенибута [Электронный ресурс] / МА. Самотру- ева, А.М. Овчаренко, И.Г. Тюренков // Вестник новых медицинских технологий. - 2008. - Т. XV, №3 - С. 168-170. - Режим доступа: http://ekf.folium.ru/.
8. Иовчук Н.М. «Дидактогенные» депрессии у детей [Текст] / Н.М. Иовчук, А.А. Север­ный // Проблемы диагностики, терапии и инструментальных исследований в детской психиатрии: материалы науч.-практ. конф. - Волгоград, 2007. - С. 170-175.
9. оррекция дисфункции митохондрий ГАМК-ергическими средствами [Электронный ресурс] / В.Н. Перфилова и др. // Бюллетень Волгоградского научного центра РАМН. - 2010. - №3. - С. 21-23.
10. Кучкаров У.И. Эффективность Ноофена® при героиновой наркомании [Текст] / У.И. Кучкаров, З.Ш. Ашуров, Ш.Х. Султанов // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2009. - №7/8. - С. 69-73.
11. Лукач О.И. Влияние ноофена на психоэмоциональную деятельность и церебраль­ную гемодинамику у больных, перенесших ишемический інсульт [Электронный ресурс] / О.И. Лукач, В.В. Кузнецов // Український вісник психоневрологїі. - 2003. - Том 11, вип. 2 (35). - С. 87-89. - Режим доступа: http://olfa.ua/.
12. Морозова Е.А. Клиническая эволюция перинатальной патологии мозга. Автореферат диссертации и автореферата по ВАК 14.01.11, д-р мед. наук. - Казань, 2012. - Режим доступа: http://www.dissercat.com/.
13. Ноотропы в комплексной терапии хронической ишемии мозга [Электронный ресурс] / И.С. Чекман, И.Ф. Беленичев, А.В. Демченко и др. // Наука та інновації. - 2014. - Т. 10, №4. - С. 61-75. - Режим доступа: ftp://nas.gov.ua/.
14. Фенибут и его цитрат в предупреждении психоневрологических нарушений, вызванных хроническим стрессом - лишением парадоксальной фазы сна [Электронный ресурс] / И.Н. Тюренков, В.В. Багметова, Л.Е. Бородкина и др.// Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2012. - Т. 75, №6. - С. 8-13. - Режим доступа: http://ekf.folium.ru/.
15. Хайтович М.В. Порушення когнітивних функцій у дітей з вегетативними дисфункціями та їх корекція ноофеном [Электронный ресурс] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №5. - С. 84-86. - Режим доступа: http://olfa.ua/.
16. Autophagy, mitochondria and oxidative stress: cross-talk and redox signalling [Electronic resource] / J. Lee, S. Giordano, J. Zhang // Biochem J. - 2012. - Vol. 441. - P. 523-540. - Mode of access: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/.
17. Baclofen mediates neuroprotection on hippocampal CA1 pyramidal cells through the regulation of autophagy under chronic cerebral hypoperfusion. [Electronic resource] / L. Liu, C.J. Li, Y. Lu et al. // Sci Rep. - 2015. - Vol. 5. - P. 144-174. - doi: 10.1038/srep14474. Mode of access: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/.
18. Gassmann М. Regulation of neuronal GABAB receptor functions by subunit composition / М. Gassmann, B. Bettler // Nature Reviews // Neuroscience. - 2012. - Vol. 13. - P. 380-394.

Резюме

ГАМКВ-ергическая нейропротекция: клиническое применение

Н. В. Хайтович

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев Когнитивные нарушения встречаются при различной патологии и часто являются следствием гипоксически-ишемических, травматических, инфекционных поражений центральной нервной системы, существенно нарушая качество жизни пациентов и членов их семей. Поэтому ноотропные средства (ноотропы прямого действия и нейропротекторы) в настоящее время широко используются в клинической практике.

В статье на примере препарата Ноофен рассмотрены механизмы нейропротекторного действия лекарственных средств, влияющих на ГАМКВ-рецепторы. При этом происходит угнетение потенциал-зависимых Са2+-каналов и ограничивается глутаматная эксайтотоксичность, активи­зируются К+-каналы и формируется медленная длительная модуляция синаптического ингибирования, обеспечиваются цитопротекторные свойства аутофагии. Ноофен также расширяет мозговые сосуды, положи­тельно влияет на холинергическую и опиатную системы, а за счет того, что препарат содержит р-фенилетиламин, обеспечивается психостимулиру­ющее и антиастеническое действие.

Клинические исследования показали анксиолитические свойства Ноофена, поэтому препарат показан, в первую очередь, при сочетании когнитивной дисфункции с повышенной тревожностью.

Ключевые слова: нейропротекция, ГАМКВ-рецепторы, Ноофен

Стаття надійшла: 12.02.2016

Summary

GABAB-ergic neuroprotection: clinical application

M.V Khaitovych

O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv

Cognitive impairment occurs in a variety of diseases and often is a result of hypoxic-ischemic, traumatic, infectious and other damage of the central nervous system, significantly impairing the quality of life of patients and their families. That is why nootropic agents (nootropics of direct action and neuroprotectors) are widely used in clinical practice.

On the example of Noofen, the article deals with neuroprotective mechanism of drugs that affect GABAB receptors. At the same time the potential-dependent Ca2+-channels are inhibited, glutamate excitotoxicity is limited, K+-channels are activated and a long-term slow modulation of synaptic inhibition is formed, as well as cytoprotective properties of autophagy are provided. Noofen also widens brain vessels, positively affects cholinergic and opiate systems and by containing р-phenylethylamine, provides psycho­stimulant and antiasthenic action.

Clinical studies have shown anxiolytic properties of Noofen and the drug is administered especially when there is cognitive dysfunction accompanied by increased anxiety.

Key words: neuroprotection, GABAB receptors, Noofen