ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРЕПАРАТА «КАПИКОР» НА ТЕЧЕНИЕ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ У КРЫС С ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ИШЕМИЕЙ
И. А. Зупанець, С. К. Шебеко,
И. А. Отришко

31 июля 2017 г. olfa

Фармакологія та лікарська токсикологія, № 2 (53)/2017

 

 

 

І. А. Зупанець, С. К. Шебеко, І. А. Отрішко

Національний фармацевтичний університет

 

Ключові слова: ендотеліальна дисфункція; мельдоній; гама-бутиробетаїн; церебральна ішемія

За даними ВООЗ у 2012 році від кардіоваскулярної патології померло 17,5 млн. чоловік, що склало 31% від усіх випадків передчасної смерті в світі. З цього числа 7,4 млн. чоловік померли від ішемічної хвороби серця і 6,7 млн. в результаті інсульту. Більше 75% випадків смерті від захворювань даної групи відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу [6, 12].

У зв'язку з вищевикладеним, ефективна профілактика і лікування ішемічних станів на даний час є одним з найбільш пріоритетних напрямків наукових досліджень в галузі клінічної фармації, а також клінічної та експериментальної фармакології.

У сучасній антиішемічній терапії широко відома метаболічна концепція, яка полягає у нормалізації окислювальних процесів (зниження окислення жирних кислот і посилення окислення глюкози) і, як наслідок, підвищення ефективності використання кисню. Проте дослідження останніх років довели надзвичайну важливість гемодинамічної концепції, що полягає, перш за все, в корекції дисфункції ендотелію судин і компенсації, таким чином, порушеного кровообігу. У кінцевому підсумку обидва підходи підсилюють адаптацію тканин до функціонування за умов зниженої доставки кисню і, як наслідок, сприяють збереженню їх структури, цілісності та функціональної активності [6, 9].

Цікавим рішенням в плані оптимізації сучасної антиішемічної терапії шляхом комбінування метаболічної і гемодинамічної концепцій є поєднане застосування попередників і аналогів карнітину – мельдонію і γ-бутиробетаїну (ГББ). Фармакодинамічні переваги сумісного застосування даних речовин характеризуються явищем синергічного феномена у вигляді взаємного потенціювання їх ефектів.

Метою даного дослідження стало експериментальне вивчення впливу препарату „Капікор” на ендотеліальну дисфункцію (ЕД) у щурів за умов розвитку гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК).

Матеріали та методи

Експерименти проводились у відповідності з директивою Ради ЄС 2010/63/EU про дотримання законів, постанов та адміністративних положень держав ЄС з питань захисту тварин, що використовуються для експериментальної та іншої наукової мети [8].

Вивчення церебропротекторних властивостей препарату „Капікор” проведено на моделі гострого порушення мозкового кровообігу [‎‎2, ‎10] на 90 білих нелінійних щурах, обох статей, масою 180-200 г, які були розподілені на 5 дослідних груп наступним чином: 1 група – інтактний контроль (10 тварин); 2 група – контрольна патологія (20 тварин); 3 група – щурі з ГПМК, що отримували Капікор у дозі 56,5 мг/кг (за сумою діючих речовин), що відповідає ЕД₅₀ за церебропротекторною активністю (20 тварин); 4 група – щурі з ГПМК, які отримували Мілдронат в еквівалентній дозі 42,4 мг/кг (20 тварин); 5 група – щурі з ГПМК, які отримували субстанцію ГББ в еквівалентній дозі 14,1 мг/кг (20 тварин).

Починаючи з першого дня експерименту і протягом 20 днів, всі тварини отримували досліджуваний і референтні препарати у відповідних дозах, щодня одноразово шляхом в/ш введення за допомогою зонда у вигляді водних розчинів або суспензій загальним об’ємом 0,5 мл. Тварини груп інтактного контролю і контрольної патології отримували еквівалентну кількість фізіологічного розчину.

На 5 добу дослідження через годину після останнього введення препаратів у тварин проводили відтворення ГПМК шляхом білатеральної оклюзії загальних сонних артерій [2, 9, 10, 11]. Незворотну перев'язку судин проводили під етамінал-натрієвим наркозом (40 мг/кг внутрішньочеревно) [1, 7]. При цьому шляхом хірургічного доступу виділяли загальні сонні артерії, акуратно відокремлювали від блукаючого нерву, підводили під них шовкові лігатури і перев'язували, після чого рану пошарово зашивали і проводили її антисептичну обробку [2, 10].

У ході експерименту (станом на 10-й і 20-й день) у тварин оцінювали вміст в крові NO_X, вміст в гомогенаті мозку NO-синтази І і ІІ типів; вміст у сироватці крові ендотеліну-1 та ВЕФР.

Загальну статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента та непараметричних методів аналізу (Mann-Whitney U Test) за допомогою комп'ютерної програми STATISTIСА 7.0, StatPlus 2009 і MS Exel 2007 [3-5] і представляли у вигляді порівняльних таблиць з результатами різних груп.

Результати та їх обговорення

Результати вивчення динаміки маркерів ендотеліальної дисфункції у щурів з ГПМК під впливом Капікору і референтних препаратів наведено в таблицях 1 і 2.

Аналіз показників функціонального стану судинного ендотелію тканини головного мозку в інтактній групі показав, що в нормі рівень NOS-1 в гомогенаті мозку становить 1,949 ± 0,068 мкг/мг білка, а NOS-2 – 0,079 ± 0,004 мкг/мг білка, при цьому співвідношення даних ізоформ NO-синтази склало 24,9 (табл. 1). Дана картина показує, що при знаходженні ендотелію судин головного мозку в стані фізіологічного балансу, експресія нейрональної NO-синтази перевищує індуцибельну в 25 разів, що відповідає загальноприйнятим уявленням. У такій ситуації саме NOS-1 забезпечує фізіологічну концентрацію NO, яка підтримує судинний тонус в нормальному стані, про що можна було судити за вмістом його стабільних метаболітів – NO_X. Так, при порівняльному вивченні вмісту фактору вазодилятації (NO_X) і вазоконстрикції (ендотелін-1) в крові інтактних тварин було з'ясовано, що концентрація NO_X становить 13,3 ± 0,5 мкмоль/л, а ендотеліну-1 – 4,41 ± 0,22 пг/мл, що забезпечує їх умовне співвідношення на рівні 3,0 (табл. 2).

Таблиця 1

Уміст ізоформ NO-синтази в гомогенаті мозку щурів з гострим порушенням мозкового кровообігу за впливу Капікору та референтних препаратів, М±m

Таким чином, в проведеному експерименті рівноважний стан системи судинного ендотелію мозку у інтактних щурів характеризується наступними показниками двох базових співвідношень: NOS-1 / NOS-2 – 24,9 і NOX / ендоте-лін-1 – 3,0. При цьому клітини головного мозку знаходяться в умовах нормальної мікроциркуляції, а, отже, достатнього надходження кисню і корисних речовин. Про це свідчить концентрація ВЕФР – найбільш чутливого маркера гіпоксії ендотеліоцитів, вміст якого в крові тварин інтактної групи склав 42,8 ± 2,1 пг/мл (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка деяких маркерів ендотеліальної дисфункції в щурів з гострим порушенням мозкового кровообігу за впливу Капікору та референтних препаратів, М ± m

При розвитку у тварин ішемії головного мозку спостерігався виражений дисбаланс системи судинного ендотелію з усіма «класичними» ознаками ЕД, що відповідають сучасним уявленням. Так, на 5-ту добу розвитку патології вміст в тканині мозку NOS-1 достовірно знижувався в порівнянні з інтактним в 1,9 рази і досягав 1,028 мкг/мг білка, а концентрація NOS-2 залишалася на інтактному рівні, що призводило до зниження співвідношення NOS-1 / NOS-2 в 2,2 рази (табл. 1). Дана ситуація пояснюється незначною активністю вільнорадикальних і деструктивних процесів в тканинах мозку в гострий період їх ішемії, які є пусковим механізмом активації індуцибельної ізоформи NO-синтази, що викликає, в свою чергу, гіперпродукцію NO, утворення радикалу пероксинітриту, посилення каскаду вільнорадикальних реакцій, деструкцію і апоптоз клітин. Сама ж по собі ішемія тканин головного мозку призводить, в першу чергу, до зниження експресії в ній нейрональної NO-синтази і відповідного зменшення концентрації оксиду азоту, що проявлялося зменшенням вмісту в крові його метаболітів NO_X в 1,6 рази (табл. 2).

Зниження на 5-ту добу в крові щурів з ГПМК фактору вазодилятації оксиду азоту призводило до відповідного посилення фактору вазоконстрикції ендотеліну-1, вміст якого збільшувався в 2,0 рази і викликав достовірне зниження співвідношення NO_X / ендотелін-1 в 3,3 рази до 0,91 (табл. 2). Показник ВЕФР в крові тварин при цьому достовірно збільшувався в 6,1 рази в порівнянні з інтактним рівнем і досягав максимального значення в представленому експерименті – 257,3 ± 17,7 пг/мл, що свідчить про виражену ішемію клітин головного мозку і відповідає гострій фазі розвитку ГПМК у щурів.

Станом на 15-й день спостережень у тварин посилювалися компенсаторні процеси, які в деякій мірі знижували дисфункцію судинного ендотелію. Так, вміст NOS-1 в гомогенаті мозку збільшувався на 11% в порівнянні з 5-ою добою, але не досягав інтактного рівня. Окрім того, спостерігалося виражене посилення вільнорадикальних і деструктивних процесів, про що свідчить різке збільшення активності NOS-2 – в 10,5 разів у порівнянні з інтактним. При цьому співвідношення NOS-1 / NOS-2 знижувалося до 1,5, що в 16,7 рази менше показників норми (табл. 1). Дана ситуація викликала відповідне підвищення вмісту NO_X в крові щурів в 4,4 рази в порівнянні з попереднім терміном спостережень, що склало 36,2 мкмоль/л і було обумовлено підвищенням активності індуцибельної NO-синтази. У свою чергу, ендотелін-1 крові дещо знижувався до 8,08 пг/мл, а співвідношення NO_X / ендотелін-1 зросло в 4,5 рази за рахунок збільшення концентрації оксиду азоту і було достовірно вище по відношенню до інтактної групи. Вміст ВЕФР в крові тварин в порівнянні з 5-ою добою спостережень трохи знижувалося, але все ж було достовірно вище нормального рівня (табл. 2). Це говорить про зменшення гіпоксії клітин мозку і підтверджує активацію компенсаторних механізмів у щурів з ГПМК.

При використанні в якості церебропротекторного агенту Капікору у щурів з ГПМК спостерігалася виражена нормалізація ЕД. Під його впливом вміст в гомогенаті мозку NOS-1 на 5-й день збільшувався в 1,5 рази в порівнянні з групою контрольної патології і співвідношення NOS-1 / NOS-2 склало 20,4, що лише на 22% менше, ніж у інтактних тварин (табл. 1). Також під впливом Капікору спостерігалася нормалізація балансу факторів вазодилятації та вазоконстрикції. Так, концентрація NO_X в крові щурів була на інтактному рівні, а ендотеліну-1 – в 1,4 рази вище, що призводило до їх співвідношення – 2,03, яке, в свою чергу, було в 2,0 рази вище, ніж у нелікованих тварин (табл. 2). Показник ВЕФР під впливом Капікору також знижувався в 2,0 рази достовірно по відношенню до контрольної патології, що свідчить про зменшення гіпоксії мозку тварин.

На 15-у добу розвитку ГПМК Капікор чинив ще більший ступінь позитивного впливу на дисфункцію ендотелію судин головного мозку. Так, вміст NOS-1 в гомогенаті підвищувався ще більше і досягав 1,692 мкг/мг білка, що було в 1,4 рази вище, ніж у контрольній групі. У той же час рівень NOS-2 був знижений в порівнянні з лікованими тваринами в 5,2 рази, в зв'язку з чим, співвідношення NOS-1 / NOS-2 склало 10,7, що було достовірно більше, ніж у групі контрольної патології, але, незважаючи на це, не досягало нормального рівня (табл. 1). Вміст метаболітів NO в крові тварин під впливом Капікору нормалізувався і був нижчим, ніж у тварин групи контрольної патології в 2 рази. Показник ендотеліну-1 також достовірно знижувався до 6,61 пг/мл, і співвідношення NO_X / ендотелін-1 склало 2,9, що відповідає інтактному рівню. Концентрація ВЕФР в крові тварин достовірно знижувалася, і її значення досягало 105,0 пг/мл, що в 2,3 рази менше, ніж в групі контрольної патології (табл. 2). Слід зазначити, що за впливом на більшість маркерів ЕД протягом усього експерименту Капікор достовірно перевершував активність препаратів порівняння Мілдронату і ГББ, за винятком вмісту ендотеліну-1 в крові щурів на 15-й день розвитку ГПМК.

При використанні для лікування щурів з ГПМК Мілдронату спостерігався певний позитивний вплив на дисфункцію судинного ендотелію, але в меншій мірі, ніж при введенні Капікору. Так, на 5-й день розвитку ГПМК вплив Мілдронату був слабо вираженим, оскільки вміст NOS-1 в гомогенаті мозку був на рівні контрольної патології, а NOS-2 – інтактного контролю. При цьому співвідношення NOS-1 / NOS-2 знижувалося в порівнянні з нелікованою групою в 1,5 рази, але не досягало показників інтактних тварин (табл. 1). Рівень метаболітів NO, ендотеліну-1, ВЕФР в крові тварин також відповідав контрольній групі, а співвідношення NO_X / ендотелін-1 дещо збільшувався, що мало достовірний характер, і свідчить про незначне зміщення рівноваги ендотеліальної системи в бік вазодилятації (табл. 2).

Найбільш значущий нормалізуючий вплив Мілдронату на ЕД був на 15-й день розвитку ГПМК. При цьому в порівнянні з контрольною патологією в тканині мозку тварин NOS-1 була збільшена в 1,2 рази, а NOS-2 – знижена в 2,0 рази, що в обох випадках носило достовірний характер. Співвідношення NOS-1 / NOS-2 при цьому було більше в 2,3 рази, ніж у нелікованих щурів і склало 3,5 (табл. 1). Показник концентрації NO_X в крові тварин знижувався в 1,4 рази в порівнянні з контрольною патологією, ендотелін-1 залишався на її рівні, при цьому їх співвідношення склало 3,58, і було достовірно нижче групи контрольної патології, але нормального рівня не досягало (табл. 2). Показник ВЕФР крові щурів під впливом Мілдронату також нормалізувався і був статистично менше нелікованих тварин, але до рівня інтактних значень не знижувався. Слід зазначити, що за ступенем впливу на динаміку маркерів ЕД Мілдронат лише на 15-й день розвитку ГПМК за всіма показниками перевершував ГББ, за винятком активності нейрональної NO-синтази і вмісту ендотеліну-1, проте при цьому поступався Капікору, особливо за швидкістю розвитку нормалізуючого ефекту. Дана ситуація пояснюється відсутністю в фармакодинаміці Мілдронату безпосереднього впливу на NO-синтази І типу на відміну від Капікору, що є явною перевагою останнього і обумовлено наявністю в його складі ГББ.

Субстанція ГББ впливала на ЕД у щурів з ГПМК тільки в гостру фазу розвитку ішемії і при цьому за деякими показниками статистично перевершувала Мілдронат, але поступалася Капікору. Так, на 5-й день спостережень під її впливом в порівнянні з групою контрольної патології достовірно збільшувався вміст NOS-1 в гомогенаті мозку та співвідношення NOS-1 / NOS-2 (табл. 1). Концентрація метаболітів NO була на інтактному рівні, а ендотеліну-1 – на 15% менше, ніж у нелікованих тварин, їх співвідношення при цьому склало 1,56, що достовірно вище, ніж в групі контрольної патології (табл. 2). Вміст ВЕФР в крові тварин під впливом ГББ також було достовірно знижений в порівнянні з нелікованою групою і склав 180,7 пг/мг, що свідчить про зменшення гіпоксії головного мозку. До кінця експерименту ступінь позитивного впливу ГББ на дисфункцію судинного ендотелію у щурів з церебральною ішемією знижувався, що може бути пояснено посиленням компенсаторних процесів в тканинах мозку. При цьому ГББ як і раніше достовірно нормалізував все вивчені маркери ЕД, за винятком концентрації в крові ендотеліну-1 і ВЕФР, проте, рівня інтактного контролю ці показники не досягали. Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок, що істотним елементом механізму церебропротекторної дії Капікору при використаному режимі введення, що принципово і вигідно відрізняє його від препаратів порівняння, є виражений нормалізуючий вплив на дисфункцію ендотелію судин головного мозку. Серед позитивних особливостей корекції ЕД під впливом Капікору слід зазначити високу швидкість розвитку даного ефекту, що пов'язано з безпосереднім впливом препарату на активність нейрональної NO-синтази і здійснюється завдяки наявності в його складі ГББ на фоні блокування мельдонієм його метаболічних перетворень.

Цікавою особливістю є також те, що Капікор і, в меншій мірі, мельдоній призводять до зниження надмірної активності індуцибельної NO-синтази, яка викликає гіперпродукцію NO, утворення пероксинітриту і руйнування клітин. Даний ефект Капікору реалізується завдяки його метаболічним властивостям, які дозволяють оптимізувати енергопродукцію клітин, забезпечити їх прекондиціонування і знизити подальшу деструкцію за умов ішемії. Все це здійснюється завдяки наявності мельдонію в складі Капікору і дозволяє зменшити ініціювання NOS-2, а також його наслідки.

Нормалізація балансу між нейрональною та індуцибельною ізоформами NO-синтази, призводить, в свою чергу, до зміщення співвідношення факторів вазодилятації та вазоконстрикції в сторону зниження судинного тонусу, а, отже, нормалізації гемодинаміки. В цілому вищеописані ефекти сприяють посиленню мікроциркуляції в тканинах головного мозку тварин, оптимізації в них метаболічних процесів і зниження їх гіпоксії, що підтверджується динамікою ВЕФР.

ВИСНОВКИ

1. При гострому порушенні мозкового кровообігу у щурів Капікор в дозі 56,5 мг/кг нормалізує динаміку маркерів ендотеліальної дисфункції.

2. За рівнем церебропротекторної активності Капікор за сукупністю досліджених показників достовірно перевершує активність референс-препарату гамма-бутиробетаїну, а за рядом параметрів – і вплив Мілдронату.

3. Результати проведеного дослідження доводять доцільність подальшого клінічного вивчення Капікору з метою широкого впровадження в клінічну практику як засобу церебропротекторної дії для лікування захворювань центральної нервової системи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Доклинические исследования лекарственных средств: Методические рекомендации / Под ред. А.В. Стефанова. – К: Авиценна, 2002. – 528 с.
2. Доклиническое изучение специфической активности потенциальных нейропротективных препаратов: Методические рекомендации ГФЦ МЗ Украины / И.С. Чекман, Ю.И. Губский, И.Ф. Беленичев и др. – К., 2010. – 81 с.
3. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. – 3-е изд. – М.: МедиаСфера, 2006. – 312 с.
4. Сергиенко В.И. Математическая статистика в клинических исследо-ваниях / В.И. Сергиенко, И.Б. Бондарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 304 с.
5. Трухачева Н.В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н.В. Трухачева. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 379 с.
6. Cardiovascular diseases (CVDs) [Electronic Resource] // Fact Sheet No. 317. – WHO, 2015. – Mode of access : http://www.who.int/mediacentre/
   factsheets/fs317/en/.
7. Drug discovery and evaluation: pharmacological assays / Ed. H.G. Vogel. – 3rd edition. – Berlin: Springer-Verlag, 2008. – 2071 p.
8. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose: Council of Europe. – Strasbourg, 1986. – 52 p.
9. Experimental models of brain ischemia: a review of techniques, magnetic resonance imaging, and investigational cell-based therapies / A. Canazza, L. Minati, C. Boffano et al. // Frontiers in Neurology. – 2014. – Vol. 5. – Article 19. – 15 p. – Doi : 10.3389/fneur.2014.00019.
10. Farkas E. Permanent, bilateral common carotid artery occlusion in the rat: A model for chronic cerebral hypoperfusion-related neurodegenerative diseases / E. Farkas, P.G.M. Luiten, F. Bari // Brain Research Reviews. – 2007. – Vol. 54, No. 1. – P. 162-180.
11. Pathophysiology, treatment, and animal and cellular models of human ischemic stroke / T.M. Woodruff, J. Thundyil, Sung-Chun Tang et al. // Molecular Neurodegeneration. – 2011. – Vol. 6, No. 11. – 19 p. – Doi: 10.1186/1750-1326-6-11.
12. World Health Statistics 2012. – Geneva: WHO, 2012. – 176 p.

 

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТУ «КАПІКОР» НА ПЕРЕБІГ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ЩУРІВ З ЦЕРЕБРАЛЬНОЮ ІШЕМІЄЮ

І.А. Зупанець, С.К. Шебеко, І.А. Отрішко

Національний фармацевтичний університет

Ключові слова: ендотеліальна дисфункція; мельдоній; гама-бутиробетаїн; церебральна ішемія

Представлені результати порівняльного експериментального вивчення церебропротекторної активності препарату «Капікор», що містить в своєму складі мельдоній і гамма-бутиробетаїн, та обумовлює наявність виражених кардіо- та церебропротекторних властивостей.

При гострому порушенні мозкового кровообігу у щурів Капікор в дозі 56,5 мг/кг нормалізує динаміку маркерів ендотеліальної дисфункції.

Результати вивчення маркерів ендотеліальної дисфункції свідчать про те, що Капікор достовірно підвищує вміст в біоматеріалі тварин NO-синтази І типу в разі ураження головного мозку. Подібна тенденція підтверджує посилення синтезу оксиду азоту і, як наслідок, вазодилятацію на тлі дисфункції судинного ендотелію. За рівнем церебропротекторної активності Капікор за сукупністю досліджених показників достовірно перевершує активність референс-препарату гамма-бутиробетаїну, а за рядом параметрів і вплив Мілдронату.

Результати проведеного дослідження доводять доцільність подальшого клінічного вивчення Капікору з метою широкого впровадження в клінічну практику як засобу кардіо- та церебропротекторної дії для лікування захворювань серцево-судинної і центральної нервової систем.

ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРЕПАРАТА «КАПИКОР» НА ТЕЧЕНИЕ эндотелиальнОЙ дисфункциИ У КРЫС С ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ИШЕМИЕЙ

И.А. Зупанец, С.К. Шебеко, И.А. Отришко

Национальный фармацевтический университет

Ключевые слова: эндотелиальная дисфункция; мельдоний; гамма-бутиробетаин; церебральная ишемия

Представлены результаты сравнительного экспериментального изучения церебропротекторной активности препарата «Капикор», содержащего в своем составе мельдоний и гамма-бутиробетаин, что обусловливает наличие выраженных кардио- и церебропротекторных свойств.

При остром нарушении мозгового кровообращения у крыс Капикор в дозе 56,5 мг/кг нормализует динамику маркеров эндотелиальной дисфункции.

Результаты изучения маркеров эндотелиальной дисфункции свидетельствуют о том, что Капикор достоверно повышает содержание в биоматериале животных NO-синтазы І типа в случае поражения головного мозга. Подобная тенденция подтверждает усиление синтеза оксида азота и, как следствие, вазодилятации на фоне дисфункции сосудистого эндотелия. По уровню церебропротекторной активности Капикор по совокупности исследованных показателей достоверно превосходит активность референс-препарата гамма-бутиробетаина, а по ряду параметров и влияние Милдроната.

Результаты проведенного исследования обосновывают целесообразность дальнейшего клинического изучения Капикора с целью широкого внедрения в клиническую практику в качестве средства кардио- и церебропротекторного действия для лечения заболеваний сердечно-сосудистой и центральной нервной систем.

STUDY of THE DRUG "KAPIKOR" influence on the endothelial dysfunction in rats with cerebral ischemia

I.A. Zupanets, S.K. Shebeko, I.A. Otrishko

National University of Pharmacy

Keywords: endothelial dysfunction; meldonium; gamma-butyrobetaine; cerebral ischemia

The results of a comparative experimental study of the cerebroprotective activity of the drug "Kapikor", containing in its composition meldonium and gamma-butyrobetaine, which makes the presence of the enough level of cardio- and cerebroprotective properties.

In acute disorders of cerebral circulation Kapikor in rats at dose of 56.5 mg/kg normalizes the dynamic markers of endothelial dysfunction.

The study results of endothelial dysfunction markers indicate that Kapikor significantly increases the content of NO-synthase of I type in biomaterial of animals in case of brain lesion. This trend confirms the increased synthesis of nitric oxide and, consequently, on the background of vasodilation of the vascular endothelium dysfunction. The level of cerebroprotective activity of Kapikor according the investigated parameters was significantly superior to the activity of the reference drug gamma-butyrobetaine, and a number of parameters – the influence of Mildronate.

The results of the study justify the expediency of further clinical study of Kapikor for wide implementation in clinical practice as a remedy with cardio- and cerebroprotective action for the treatment of cardiovascular and central nervous systems diseases.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Зупанець Ігор Альбертович:   завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НФаУ, доктор медичних наук, професор

Шебеко Сергій Костянтинович: доцент кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НФаУ, кандидат фармацевтичних наук, доцент

Отрішко Інна Анатоліївна:  доцент кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НФаУ, кандидат фармацевтичних наук, доцент