14 апреля 2015 г. olfa

Журнал ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ 2(62)/2015

Л. В. Квашніна, В. П.Родіонов

ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України”, м.Київ, Україна

Вступ: За даними багатьох дослідників, втому числі і нашими, однією з найпоширених патологій дитячого віку є інфекції верхніх дихальних шляхів, які викликають запалення горла (фарингіт, тонзиліт), гортані (ларингіт) та надгортанника (епіглотит) [1, 2, 3, 4]. Провідним симптомом при цьому, як правило, є гострий біль у горлі, з приводу якого хворі звертаються до лікаря. Етіологічним чинником в цих випадках можуть бути як віруси, так і бактеріальна або мікотична флора [2, 3]. Особливо це стосується хронічного тонзиліту (ХТ) (шифр J35 за МНХ-10) , поширеність якого у дитячому віці досягає 16,9% [5].

Відомо, що значна кількість хворих на декомпенсовану форму ХТ підлягає оперативному лікуванню, але у постопераційному періоді, як правило, у них розвивається компенсаторний хронічний фарингіт, загострення якого теж потребує лікування. Така структура захворюваності обмежує застосування антибіотиків при захворюваннях горла, з точки зору на можливість розвитку мультирезистентних бактеріальних штамів.

Альтернативою системній антибіотикотерапії захворювань рото- та носоглотки стало місцеве лікування антисептиками. Стандартна антисептична терапія заснована на використанні препаратів з широким антибактеріальним спектром, які доступні у вигляді спреїв, пастилок для розсмоктування, або розчинів для полоскання горла. Серед таких препаратів в останні роки інтерес викликає застосування відомого у клінічній практиці фурагіну розчинного, який поєднує широкий спектр антибактеріальної дії з імуномодулюючими властивостями, що доведено науковими дослідженнями [5, 6, 7]. Сучасною формою цього препарату є препарат „Фурасол”, антисептичні властивості якого характеризуються низьким ступенем розвитку резистентності мікрофлори до препарату при високому ступені бактерицидної дії. Антибактеріальна дія фурасолу відбувається шляхом пригнічення ензимних систем бактеріальної флори. Крім того, „Фурасол” поліпшує фагоцитоз та лейкопоез, покращує імунний статус організму у порівнянні з іншими нітрофуранами [7]. При необхідності використання антибіотиків, „Фурасол” проявляє виражений синергізм з ними [7]. Застосування фурасолу на слизових оболонках не викликає подразнення або болю, що робить препарат привабливим для лікування дітей. В той же час, наукових робіт щодо застосування препарату у педіатрії обмаль. Такі властивості препарату спонукали нас для вивчення можливостей застосування фурасолу у лікуванні патології рото-та носоглотки у дітей різного віку.

Мета роботи: підвищення ефективності лікування запальних захворювань рото-носоглотки (загострень хронічного тонзиліту, фарингіту) та рівня дитячого здоров'я шляхом місцевого застосування препаратів фурагіну розчинного (препарат „Фурасол”).

Матеріал і методи дослідження.

Під клінічним спостереженням знаходилось 36 дітей у віці 6-14 років у яких діагностовано хронічний тонзиліт (компенсована або субкомпенсована форми, які не потребують оперативного втручання) або фарингіт. На момент дослідження всі діти мали стадію загострення хвороби (гіперемія мигдаликів, лакунарний вміст гнійного характеру, гіперплазія лімфоїдної тканини задньої стінки глотки, регіонарний лімфаденіт, підвищення температури, погане самопочуття).

Всім дітям, до та після лікування, крім клінічного огляду та розгорнутого загального аналізу крові, було проведено УЗД регіонарних лімфовузлів та вивчення мікробного пейзажу носоглотки, для чого вміст мазка з поверхні мигдаликів та порожнини носоглотки сіяли на кров'яний агар, жовтково-сольовий бульйон, середовища Сабуро та Ендо. При відсутності первинного росту, через 6 діб робили пересів на сахарний бульйон, звідки, через 24 години, робили мазки, які красили по Граму та вивчали під мікроскопом з імерсією.

Вивчення чутливості виділеної з зіву флори до антибіотиків проводили за допомогою специфічних дисків, в т.ч. і з фурасолом, навантаженням
300 мкг/диск.

Лікування проводили, згідно інструкції виробника, шляхом полоскання розчином фурасолу, приготовленим ex tempore, 3-4 рази на добу (залежно від віку дитини), протягом трьох діб. В подальшому діти знаходились під наглядом педіатра протягом 30 діб.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за допомогою стандартних комп’ютерних пакетів програми STATISTICA для Windows.

Результати досліджень та їх обговорення.

Як показали раніш проведені нами дослідження, верхні відділи дихальних шляхів навіть здорових дітей мають високе мікробно-вірусне навантаження, яке не має тенденції до самосанації [4, 9]. Під час загострення хронічного тонзиліту (фарингіту), в групі обстежених дітей ситуація значно погіршується за рахунок патогенної флори (табл.1).

Як видно з таблиці 1, у обстежених дітей до лікування частіше зустрічався Str. Viridans, який був виявлений у 60,8% випадків. На другому місці за висіваємостю був золотистий стафілокок S. Aureus (42,9%), а на третьому - Candida (40,1%) та Moraxella catarhalis (38,0%). Значно рідше у мазках з зіву були зареєстровані фекальний стрептокок та клебсієла. У значної кількості пацієнтів (48%) ми спостерігали комбінації мікроорганізмів. Найчастіше це було сполучення S. Aureus та Str. Viridans (39%). Сполучення асоціації цих мікробів з моракселою було значно рідшим (9,0%).

Таблиця 1. Зміни мікробно-вірусного пейзажу верхніх відділів дихальних шляхів у дітей з загостренням хронічного тонзилофарингіту під впливом препарату „Фурасол” (у %)

Мікрофлора	Група дітей з загостренням хронічного тонзиліту та/або фарингіту(n=36)
Мікрофлора	До лікування	Після лікування фурасолом
S. epiderm.	20,2±1,0	19,0±1,0
Str. viridans	60,8±1,9	31,1±0.5^*
Str. agalact.	9,4±2,2	0^*
K. pneum.	11,6±1,8	7,3±2,0
S. aureus	42,9±1,7	23,0±4,0^*
Str. faecium	9,0±1,1	8,0±1,8
Str. pyogenes	11,6±1,4	6,9±1,2^*
Moraxella catarhalis	38,0±2,0	0^*
Candida	40,1±1,5	23,2±2,2^*

Примітка. * - різниця достовірна між показниками до та після прийому препарату (р<0,05)

Відомо, що різні види стрепто- стафілококів, лактобактерій та гриби роду Кандіда типові для нормального складу мікрофлори рото- та носоглотки [2, 5, 9]. Проте, при ослабленні локального або загального імунітету всі вони можуть бути чинником інфекційних захворювань. Особливо це стосується таких представників мікробного пейзажу, як Str. Viridans, S. Aureus, Str. Pyogenes, K. pneum., тощо. Якщо носійство сапрофітної, умовно-патогенної або патогенної мікрофлори в організмі дитини без клінічних проявів інфекції не викликає імунної відповіді, то персистенція вірусного або мікробного агента завжди носить характер імунокомпрометованого статусу та потребує формування імунологічної толерантності [7, 9]. Причому виникає не лише загальний імунологічний дисбаланс, а й імунодефіцит місцевого імунітету. У більшості обстежених нами дітей ми спостерігали асоційовані форми бактеріальної контамінації носоглотки плазмо-гемокоагулюючими стафілококами, грибами роду Кандіда та стрептококами, що свідчить про активну колонізацію органів зіву обстежених дітей патогенними мікроорганізмами і, безумовно, потребує санації.

Вивчення чутливості виділеної з зіву флори до антибіотиків за допомогою специфічних дисків, в т.ч. і з фурасолом, навантаженням 300 мкг./диск, (рис. 1) показало практично стовідсоткову чутливість найбільш типових патогенів до препарату „Фурасол”, в той час, як чутливість до антибіотиків пеніцилінової та, навіть, цефалоспоринової групи була нижчою. Цей факт можна пояснити тим, що за останні роки безконтрольне застосування антибіотиків привело до формування числених антибіотикорезистентних штамів. В той же час, препарати нітрофуранового ряду застосовувались значно рідше, ніж в минулому.

Після застосування в якості лікувального заходу препарату „Фурасол”, ми відмітили нормалізацію спектру мікрофлори, яка контамінувала носоглотку обстежених дітей. Причому зміни відбулися як в якісному складі мікробів, так і в їх кількості. Під впливом фурасолу частота виявлення асоціацій умовно-патогенних бактерій знизилась з 48% до 14%. Зменшилась кількість дітей, які мали в носоглотці S. Aureus (з 42% до 23%), гриби роду Кандіда (з 40% до 23%), Str. Viridans (з 60% до 31%).

У клінічній картині перебігу хвороби у обстежених дітей ми спостерігали зниження лихоманки до субфебрильних цифр або нормалізацію температури на 2-3 день лікування, зникнення болю при ковтанні та гіперемії зіву, покращення самопочуття. Спостерігаючи за цією групою дітей протягом 30 діб, ми відмітили зменшення розмірів лімфатичних вузлів (передньо-задньошийних та підщелепних), які нормалізувались до третього тижня спостережень. Слід відмітити, що в жодному випадку у дітей не було рецидивів захворювання або інтеркурентних хвороб, що, на нашу думку, дозволяє рекомендувати „Фурасол” для профілактики захворювань органів носоглотки у епідемічні періоди. Оцінюючи ефективність будь-якого препарату, завжди викликають інтерес механізми його дії, як прямі, так і опосередковані.

Рис. 1. Чутливість in vitro мікробіоти носоглотки у дітей до антибіотиків та препарату „Фурасол”, %

Під впливом "Фурасолу", ми спостерігали зміни у обстежених дітей в загальному аналізі капілярної крові (табл.2).

Таблиця 2. Загальний аналіз крові у дітей з загостренням хронічного тонзилофарингіту під впливом препарату „Фурасол”

Гемограма	Група дітей (n=36)
Гемограма	до корекції	під впливом фурасолу
Гемоглобін, г/л	125,6±2,27	126,00±1,63
Еритроцити, 10^{12/ л}	4,05±0,06	4,20± 0,04
Кольоровий показник	0,93±0,01	0,93±0,01
Лейкоцити, 10^{9/ л}	8,93 ± 0,32	6,00 ± 0,50*
ШОЕ, мм/год.	18,64±0,65	9,42±0,55^*
Тромбоцити, 10^{9/ л}	264,27±8,66	260,87±20,87
Еозінофіли, %	2,27±0,44	2,73±0,98*
Паличкоядерні нейтрофіли, %	6,21±0,44	2,00±0,01*
Сегментоядерні нейтрофіли, %	62,55±1,42	45,50±0,86^*
Лімфоцити, %	43,82±1,31	43,00±1,08
Моноцити, %	3,09±0,48	3,70±0,48

Примітка. * - різниця достовірна між показниками до та після прийому препарату (р<0,05)

Як видно з таблиці 2, у дітей, які полоскали зів препаратом „Фурасол”, достовірно зменшився загальний лейкоцитоз із здвигом вліво, поменшала ШОЕ та кількість паличкоядерних нейтрофілів, що свідчить про зменшення запального процесу аж до його ліквідації. Така направленість дії фурасолу, на нашу думку, пов'язана з зменшенням мікробно-вірусного навантаження на дитячий організм та протизапальними властивостями фурагіну розчинного.

У процесі клінічного спостереження ми в жодному випадку прийому препарату „Фурасол” не спостерігали будь-якої побічної, токсичної або алергізуючої дії препарату. Іншої патології за час спостереження у всіх дітей також не виявлено.

Таким чином, результати проведеного дослідження, дозволяють зробити слідуючи висновки:

Запальні захворювання горла у дітей (загострення хронічного тонзиліту та/або фарингіту) здебільшого викликають мікробні асоціації Грам негативної та Грам позитивної мікрофлори, що потребує протимікробної терапії.
Ерадикації патогенів сприяє препарат „Фурасол”, який покращує мікробіоценоз носоглотки у дітей з патологією органів зіву без застосування антибіотиків.
Чутливість мікрофлори зіву у дітей in vitro до препарату „Фурасол” співставима або перевищує чутливість до антибіотиків пеницилінової, цефалоспоринової та макролідної групи.
При відсутності побічної, токсичної та алергізуючої дії, „Фурасол” має виражені протимікробні та протизапальні властивості і, в застосованій формі вживання (ополіскувач) та дозах, сприяє не лише нормалізації вищезазначених порушень, а й підвищує резистентність дитячого організму до патогенних чинників.
Застосування фурасолу може бути перспективним для профілактики загострень у дітей з хронічною патологією органів зіву та часто хворіючих дітей у періоди ремісії для проведення профілактичних заходів у періоди сезонних спалахів ГРВІ.

Література.

1. Антипкін Ю.Г Сучасні погляди на етіопатогенез, клініко-діагностичні та лікувально-профілактичні особливості перебігу запального процесу при неспецифічних захворюваннях органів дихання у дітей /  Ю.Г Антипкін, Т.Г Надточій // Перинатология и педиатрия. — 2011. — № 1 (45). — С. 18—23.
2.   Імунорезистентність та мікробний пейзаж носоглотки як один із критеріїв загальної адаптації у здорових дітей молодшого віку /В.В. Матвійчук, Л.В. Квашніна, В.П. Родіонов [та ін.] // Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 1 (37). — С. 58—62.
3.   Квашніна Л.В. Імунокорекція негативних впливів мікрофлори носоглотки на імунорезистентність здорових дітей молодшого віку /Л.В. Квашніна, В.П. Родіонов, В.В. Матвійчук // Перинатология  и педиатрия. — 2009. — № 3 (39). — С. 74—77.
4. Крючко Т.А., Ткаченко О.Я., Шпехт Т.В. Проблема тонзиллита в педиатрической практике.//Здоровье ребёнка.-2010.-№1(22).-С.79-82.

5. Юлиш Е. И. Хронический тонзиллит у детей.//Здоровье ребёнка.-2009.-№6.- С.26-28. Перинатология и педиатрия.-2011.-№1(45).-С.18-23.

6. Матвійчук В.В., Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Лісяна Т.О., Матяшова О.І. Імунорезистентність та мікробний пейзаж носоглотки як один із критеріїв загальної адаптації у здорових дітей молодшого віку.// Перинатология и педиатрия.-2009.-№1(37).- С.58-62.

7. Лайко А.А. Дитяча оториноларингологія. Київ:”Логос”, 2004.-899с. Бєлих Н.А., Плугатаренко Н.А., Губіна І.В., Головін В.В. Порівняння ефективності препаратів місцевої дії в лікуванні гострого фарингіту у дітей.//Перинатология и педиатрия.-2013.-№1(53).-С.49-53.

8. Яшан А.И., Герасимюк М.И., Красий Н.И. Влияние лечения препаратом «Фурасол» на соотношение субпопуляций лимфоцитов периферической крови и нёбных миндалин, эффективность его применения при хроническом тонзиллите.// Оториноларингология (Восочная Европа).-№3(16).- 2014.- С.2-11.

9. Мельников О.,Заболотная Д. современные подходы к консервативной терапии хронического тонзиллита. Київ: ООО „Вістка”, 2012, 36с.

Резюме.

Клінічний досвід використання препарату „Фурасол” (обполіскувач, порошок) виробництва АТ „Олайнфарм/JSC „Olainfarm” (Латвія) в лікуванні загострень хронічного тонзиліту та/або фарингіту у дітей.

Л.В. Квашніна, В.П.Родіонов

ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України”, м.Київ, Україна.

Мета - підвищити ефективність лікування запальних захворювань рото-носоглотки (загострень хронічного фаринготонзиліту) у дітей шляхом місцевого застосування препаратів фурагіну розчинного (препарат „Фурасол”).

Пацієнти та методи . Проведено дослідження мікробного спектру носоглотки та загального аналізу крові у 20 дітей різного віку, з загостренням хронічного фаринготонзиліту, під впливом локальної монотерапії препаратом фурагіну розчинного (препарат „Фурасол”).

Результати. Встановлено, що загострення хронічного тонзиліту та/або фарингіту у дітей здебільшого викликають мікробні асоціації Грам негативної та Грам позитивної мікрофлори. Ерадикації патогенів та нормалізації мікробіоценозу носоглотки сприяє ополіскувач „Фурасол”, який, при відсутності побічної, токсичної та алергізуючої дії, має виражені протимікробні та протизапальні властивості, співставимі або перевищуючі дію антибіотиків in vitro. Зроблено висновок про перспективність застосування фурасолу для профілактики загострень у дітей з хронічною патологією органів зіву та часто хворіючих дітей для проведення профілактичних заходів у періоди сезонних спалахів ГРВІ.

Ключові слова: діти, запальні захворювання носоглотки, мікробіоценоз носоглотки, нітрофурани, препарат „Фурасол.

Резюме.

Клинический опыт применения препарата „Фурасол” (порошок для приготовления раствора для полоскания) производства АО „Олайнфарм/JSC „Olainfarm” (Латвия) в лечении обострений хронического тонзиллита и/или фарингита у детей.

Л.В. Квашнина, В.П.Родионов

ГУ ”Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины”, г.Киев, Украина.

Цель – повысить эффективность лечения воспалительных заболеваний носоглотки (обострений хронического фаринготонзиллита) у детей путём местного применения препаратов фурагина растворимого (препарат „Фурасол”).

Пациенты и методы. Проведено исследование микробного спектра носоглотки и общего анализа крови у 20 детей разного возраста, с обострением хронического фаринготонзиллита, под действием локальной монотерапии препаратом фурагина растворимого (препарат „Фурасол”).

Результаты. Установлено, что обострения хронического тонзиллита и/или фарингита у детей чаще всего вызывают микробные ассоциации Грам-отрицательной и Грам-положительной микрофлоры. Эрадикации патогенов и нормализации микробиоценоза носоглотки способствует препарат „Фурасол”, который, при отсутствии побочного, токсического и алергизирующего действия, имеет выраженные противомикробные и противовоспалительные свойства, сопоставимые или превышающие in vitro действие антибиотиков. Сделаны выводы относительно перспективности применения фурасола для профилактики обострений у детей с хронической патологией органов зева и часто болеющих детей для проведения профилактических мероприятий в периоды сезонных вспышек ОРВИ.

Ключевые слова: дети, воспалительные заболевания носоглотки, микробиоценоз носоглотки, нитрофураны, препарат „Фурасол”.

Summary.

The clinical experience with the drug "Furasol" (powder for solution for rinsing) production of JSC "Olainfarm / JSC" Olainfarm "(Latvia) in the treatment of exacerbations of chronic tonsillitis and / or pharyngitis in children.

L.Kvashnina, V.Rodionov

"Institute of pediatrics, obstetrics and gynecology Ukraine NAMS", Kiev, Ukraine.

The goal - to improve the effectiveness of the treatment of inflammatory diseases of the nasopharynx (exacerbations of chronic faringotonzillita) in children by topical medications furagin soluble (drug "Furasol").

Patients and methods. A study of the microbial spectrum of the nasopharynx and the general analysis of blood from 20 children of different ages, with exacerbation of chronic faringotonzillita, under the influence of local monotherapy furagin soluble (drug "Furasol").

Results. It was found that the aggravation of chronic tonsillitis and / or pharyngitis in children is most often caused by microbial associations Gram-negative and Gram-positive microorganisms. Eradication of pathogens and contributes to normalization microbiocenosis nasal drug "Furasol" which, in the absence of collateral, toxic and alergiziruyuschego action has expressed anti-microbial and anti-inflammatory properties comparable to or exceeding the in vitro effect of antibiotics. The conclusions regarding the prospects for the use of furasola prevention of exacerbations in children with chronic pathology of throat and sickly children to carry out preventive measures during seasonal outbreaks of SARS.

Key words: children, inflammatory diseases of the nasopharynx, nasal microbiocenosis, nitrofurans, the drug "Furasol."