КОГНИТИВНО-АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА В ПОСТИНСУЛЬТНЫЙ ПЕРИОД У ПАЦИЕНТОВ С МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ
Т. И. Насонова, Г. В. Горева, Ю. И. Головченко, К. В. Райченко

1 марта 2016 г. olfa

ЖУРНАЛ СЕМЕЙНАЯ МЕДИЦИНА №1 (63), 2016

 

 

Т.І. Насонова¹, Г.В. Горева¹, Ю.І. Головченко¹, К.В. Райченко²

‘Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ “Київська міська клінічна лікарня № 15

Мета дослідження: аналіз ефективності і безпеки лікуван­ня когнітивних і афективних розладів у постінсультний період у пацієнтів з метаболічним синдромом (МС) з вико­ристанням препарату Ноофен®. Особливістю дослідження було клініко-нейровізуалізаційне співставлення даних МРТ з когнітивними порушеннями у пацієнтів з та без МС. Матеріали та методи. Було проведено обстеження 50 пацієнтів після інсульту з когнітивними і афективними розладами у віці від 47 до 81 року (30 пацієнтів - основна група: стандартне лікування згідно з локальними прото­колами протягом 28 діб з додаванням Ноофену®; 20 пацієнтів - контрольна група: стандартне лікування без додавання Ноофену®). На МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5Т і робочій станції для постобробки зображень Vitrea визначали площу мозолистого тіла (см²). Результати. Було визначено, що у пацієнтів після інсуль­ту часто розвиваються патологічна втома, депресія і три­вожні розлади. Після лікування показники за шкалами MMSE, МОСА, таблицями Шульте достовірно покращи­лись в групі пацієнтів, що вживали Ноофен^®, а також вия­вився позитивний вплив на патологічну тривогу і постінсультну втому. Порівняння площі мозолистого тіла у пацієнтів після інсульту з та без МС засвідчило зменшення розмірів площі у пацієнтів, що мали МС. Вірогідно, це відо­бражає пошкодження асоціативних волокон, які в ньому проходять і відіграють важливу роль у забезпеченні інтег­ративної діяльності мозку. Наслідком цього є знайдена ко­реляція між змінами його площі і вираженістю когнітивних порушень за шкалою МОСА.

Заключення. Діагностика когнітивних та емоційних пору­шень у пацієнтів з МС у ранній та пізній постінсультний періоди дозволяє зменшити прояви патологічної втоми, тривоги, депресії, покращити пам’ять, увагу, швидкість мовлення та скоріше відновити втрачені функції. Вимірю­вання мозолистого тіла дозволяє передбачити порушення когнітивних та емоційних функцій. Застосування препара­ту Ноофен^® в ранній та пізній постінсультний періоди сприяє відновленню неврологічного дефіциту, когнітивних функцій і нормалізує емоційний стан пацієнтів.

Ключові слова: ішемічний інсульт, патологічна втома, три­вога, мозолисте тіло.

Відновлення функцій, втрачених унаслідок інсульту, у пацієнтів є головною проблемою лікарів-неврологів, реабілітологів, самих хворих та їхніх родичів. Часом великі матеріальні і нематеріальні засоби, що вкладаються в боротьбу з неврологічним дефіцитом, не виправдовують сподівань. Причинами такого невдалого лікування в останні роки зацікавились клініцисти. Крім особливостей локалізації та розміру вогнища, існує низка факторів, особливостей, уск­ладнень, які можуть вплинути на період реабілітації. Одни­ми з таких чинників, що уповільнюють, а іноді і унеможлив­люють процес відновлення втрачених функцій, є когнітивні і афективні розлади (постінсультна патологічна втома, три­вога, апатія, депресія). Відомо, що на розвиток афективних ускладнень після інсульту впливають вік, стать, важкість та локалізація інсульту, преморбідний стан пацієнта, наявність когнітивних порушень (КП), соціальний статус [1]. Протя­гом довгого часу вважалось, що тривога, постінсультна деп­ресія, втома - це емоційна реакція хворого на хворобу. Лише в останні роки було зазначено, що природа цих явищ різна, в переважній більшості невідома та інколи залежить від ура­ження стратегічних ділянок мозку. При цьому відомо, що ос­новним анатомічним субстратом, що лежить в основі емоційних розладів, є структури, які входять в лімбічну сис­тему головного мозку. Ризик виникнення тривоги та деп­ресії у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт, зростає у порівнянні зі здоровими. З одного боку, існують дані, що депресія зумовлює розвиток інсульту. А з іншого - депресія, що розвинулась у пацієнтів після інсульту, сповільнює відновлення втрачених функцій.

Логічно припустити, що на перебіг постінсультного періоду у пацієнтів з метаболічним синдромом (МС) крім біохімічних реакцій інсульту впливає і кластер МС, який складається з ожиріння, артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, інсулінорезистентності, гіперглікемії. Кожна зі складових кластера МС самостійно зумовлює розвиток афективних і когнітивних розладів. Японські дослідники спостерігали 570 пацієнтів з хворобою Альцгеймера, у дея­ких з них був супутнім МС [2]. Було встановлено, що у пацієнтів, які мали більше 2 складників МС, тести, що визна­чають когнітивну та афективну сфери, виконувались гірше, ніж у пацієнтів з хворобою Альцгеймера без МС [2]. Резуль­тати іншого дослідження свідчать про взаємозв’язок ар­теріальної гіпертензії і особистісної тривожності у пацієнтів з МС [3], а наявність МС у людей молодого і середнього віку спричинювала розвиток КП у похилому віці [4].

Зв’язок інсульту і КП також заслуговує на увагу. З ура­хуванням попереднього стану когнітивних функцій, супут­ньої патології, об’єму і локалізації порушення мозкового кровообігу частота розвитку деменції після інсульту варіює в широких межах і складає, за даними різних дослідників, від 4% до 41% [5, 6]. Вираженість КП не однакова і в різні періоди розвитку ішемічного інсульту. Низка дослідників вважають, що КП тією або іншою мірою виявляють у 68% пацієнтів в гострий період ішемічного інсульту [5-7]; дослідження проводилось в групі пацієнтів з легким ступе­нем неврологічного дефіциту, без афазії [7]. У постінсульт- ний період КП виявляють у 83% пацієнтів; при цьому у 30% їхня вираженість відповідає деменції, а 53% пацієнтів демон­струють помірні КП.

У літературі недостатньо даних щодо впливу когнітивно- афективних порушень на перебіг постінсультного ре­абілітаційного періоду у пацієнтів з МС. Залишаються не вирішеними питання лікування депресії та КП, що виникли або посилилися після інсульту у пацієнтів з МС.

Традиційно для лікування легких КП застосовують ноотропи, які володіють центральним антигіпоксичним впли­вом і мають складний полівалентний механізм дії. Спектр препаратів для лікування афективних розладів надзвичайно широкий: від вітамінів до антидепресантів. Альтернативою психостимуляторам є використання при терапії когнітивно- астенічних станів препаратів нейрометаболічної дії, в психо- фармакологічному спектрі яких виявляється психостиму- лювальний ефект. Такі препарати володіють властивостями психостимуляторів (підвищення психомоторної активності) і ноотропів (покращання когнітивних функцій). Ці препара­ти не мають небажаних ефектів психостимуляторів (розви­ток ускладнень і наявність протипоказань при їхньому вико­ристанні та ін.), а також володіють можливістю більш широ­кого використання, ніж ноотропи, чий ефект насамперед проявлявся при терапії органічної астенії [8].

Серед препаратів з антигіпоксичною, антиамнестичною і транквілізуючою дією на фармацевтичному ринку України вартий уваги Ноофен® виробництва «Олайнфарма». Ноофен® є похідним ГАМК и фенілетиламіна (у-аміно-|3-фенілмасляної кислоти гідрохлорид). Ноофен® стимулює процеси нав­чання, покращує пам’ять, підвищує фізичну та розумову діяльність, усуває психоемоційне напруження, тривогу, по­кращує сон.. На відміну від транквілізаторів, під впливом Ноофену® покращуються показники вищої нервової діяль­ності (увага, пам’ять, швидкість та точність сенсорно-мотор­них реакцій).

Мета дослідження: аналіз ефективності і безпеки ліку­вання когнітивних і афективних розладів з використанням препарату Ноофен® в постінсультний період у пацієнтів з МС. Особливістю дослідження було клініко-нейровізуалізаційне співставлення даних МРТ з КП у пацієнтів з та без МС.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Було проведено обстеження та лікування 50 пацієнтів після інсульту з когнітивними і афективними розладами у віці від 47 до 81 року: Пацієнти знаходились на лікуванні в неврологічних відділеннях Київської міської клінічної лікарні № 9 та Київської міської клінічної лікарні №15. Основна група (30 пацієнтів) отримувала стандартне лікування згідно з локальними протоколами з дододаван- ням Ноофену®. Контрольна група (20 пацієнтів) - стан­дартне лікування без додаваня Ноофену®. Тривалість лікування складала 28 діб. Пацієнти були оглянуті до лікування, через 7 днів - контрольний візит та на 28-й день після лікування.

Під час набору пацієнтів використовували метод ран- домізації. Клініко-лабораторне обстеження включало оціню­вання соматичного і неврологічного статусів. Проводили: вимірювання зросту, маси тіла, обводу талії, стегон, ар­теріального тиску; розрахунок індексу маси тіла; ЕКГ, УЗД судин. Лабораторні показники: аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз (АЛТ, АСТ, білірубін, загальний холесте­рин (ЗХ), ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), тригліцериди (ТГ)). Діагностували МС за критеріями АТР III. Пацієнти обох груп отримували стандартну терапію, яка включала вживан­ня діуретиків, гіпотензивних засобів, антиагрегатів, статинів. Особливе місце у лікуванні посідала корекція артеріального тиску з наближенням до 120/140 - 70/80 мм рт.ст. Ноофен® призначали перорально в дозі 250 мг 3 рази на добу протягом 28 діб, після їди.

Основна і контрольна групи були співставні за статтю, віком, кількістю складових МС і важкістю захворювання. Діагноз встановлювали на підставі даних клініко-невро- логічного обстеження, МРТ, лабораторних методів дослідження. МРТ-дослідження головного мозку виконува­ли на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5. Робоча станція для постобробки зображень: Vitrea. Були використані МР- послідовності: T1 - зважене зображення, Т2 - зважене зоб­раження, Isotropic, Flair, DWI, T2*, FSBB. Визначали розміри вогнищ, індекс гіпокампа, площу мозолистого тіла.

Аналіз тривалості та зворотності неврологічного дефіци­ту проводили за шкалами та індексом Бартеля. Пацієнти до­датково заповнювали опитувальники за Госпітальною шка­лою тривоги та депресії (HADS) та шкалою патологічної втоми FAS [10]. Когнітивний дефіцит вимірювали за допо­могою шкали Mini Mental State Examination (MMSE) та за шкалою оцінки когнітивних функцій Montreal Cognitive Assessment (МОСА). Клінічну оцінку, лабораторні показни­ки, шкали тривоги, КП, патологічну втому визначали до лікування та в останній день лікування (28-й день).

Статистичне оброблення результатів дослідження про­водили за допомогою сучасних методів математичного аналізу з використанням пакета статистичних програм «Statistica 6» та Microsoft Exel. Розподіл кількісних даних, які відрізнялись від нормального, описували з наведенням медіани і інтерквартильного розмаху у вигляді 25% і 75% процентилей.

У якості критерію достовірності відхилення показників використовували параметричний критерій Стьюдента и не- параметричний критерій U (Вілкоксона-Манна-Уїтні).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Клінічні характеристики пацієнтів основної и контроль­ної груп наведені в табл. 1.

Усі пацієнти основної і контрольної груп страждали на артеріальну гіпертензію, інсулінорезистентність та дисліпо-протеїнемію. У пацієнтів основної (ЗХ-5,77±1,0 ммоль/л, ЛПНЩ - 3,92±0,95 ммоль/л, ТГ-1,15±0,57 ммоль/л) та конт­рольної (ЗХ-5,14±0,98 ммоль/л, ЛПНЩ - 3,10±0,94 ммоль/л, ТГ-1,35±1,35) груп виявлено порушення ліпідного спектру: підвищення рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності і тригліцеридів. Згідно з кри­теріями АТР III у пацієнтів обох груп визначали МС (збільшення обводу талії у жінок більше 88 см, у чоловіків більше 92 см, інсулінорезистентність, дисліпідемія, ар­теріальна гіпертензія, гіперглікемія).

Основні характеристики та клінічні показники обстежених хворих

Таблиця 1

Показник	Основна группа, n=30	Контрольна группа, n=20
Вік пацієнтів	66,8 (±5,8)	65,6 (±5,4)
Курці, %	31,5	24,1
Глюкоза крові	5,34 (±0,44)	5,57 (±0,57)
Загальнийхолестерин, ммоль/л	5,77 (±1,0)	5,14 (±0,98)
ЛПНЩ, ммоль/л	3,92 (±0,95)	3,10 (±0,94)
ЛПВЩ, ммоль/л	1,34 (±0,28)	1,36 (±0,20)
Тригліцериди, ммоль/л	1,15 (±0,57)	1,35 (±1,35)
Фібриноген, г/л	2,95 (±0,56)	3,02 (±0,51)
Систолічний АТ, мм рт.ст.	139,0 (±15,8)	139,8 (±12,4)

На скринінгу 50 пацієнтів (100%) більшою або меншою мірою скаржились на порушення пам’яті та розумової праце­здатності. Аналіз клініко-неврологічного тестування засвідчив, що у хворих обох груп КП (легкі та помірні) і озна­ки тривоги та депресії визначались у 50 (100%) пацієнтів. КП проявлялись зниженням пам’яті, порушенням уваги, уповільненням психічних процесів і обмеженням здатності до планування і контролю. Емоційні розлади проявлялись емоційною лабільністю, депресією, зниженням критики. За шкалою MMSE на початку лікування в основній групі - медіана і процентилі тут і далі Ме [Q1,Q3] - Ме=25 [23; 27], в контрольній групі - Ме=25,5 [ 23; 27] значущої відмінності не визначали. Наприкінці лікування показники склали: в ос­новній групі - Me=26,5 [24,0;27,5] балів, в контрольній групі - Me=26 [25;27] балів. Таким чином, в основній групі Ме показ­ників збільшилась на 1,5 бала, що складає 5%. Результат був статистично достовірний у порівнянні з першим тестуванням (мал. 1). Медіана в контрольній групі збільшилась на 0,5 бала.

 

Вважається, що Монреальська шкала оцінки когнітивної функції (МОСА) найбільш чутлива для виявлення легких КП [9]. У пацієнтів основної і контрольної груп спостерігались порушення у наступних когнітивних сферах: увага і концентрація, пам’ять, оптико-просторові навички, вміння рахувати. Дані результатів наведені в табл. 2.

Виходячи з даних табл. 2, за результатами шкали МОСА після лікування покращання показників когнітивних функцій відбулось в обох групах, але у групі, де пацієнти вживали Ноофен®, результати досягли достовірності (р<0,05).

Тобто, додавання в загальноприйняту терапію Ноофену® привело до позитивної динаміки переважної більшості когнітивних функцій, особливо пам’яті, концентрації уваги, підвищилась розмовна активність, збільшилась кількість за­пам’ятовуваних слів.

Аналіз результатів тестування за таблицями Шульте засвідчив достовірне зниження показників у секундах виконання завдань після лікування в основній групі (р<0,05) (табл. 3).

Опитування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) засвідчили наявність у переважної більшості хво­рих ознак помірної та легкої депресії. Розподіл в групах був приблизно однаковий. Результати його наведені в табл. 4.

Таблиця 2

Динаміка показників когнітивних функцій за шкалою МОСА, бали

Показник	До лікування	Після лікування
Основна група(n=30)	24[23;26]	25,5[24-27,5]*
Контрольна група(n=20)	24[23,5;27]	24,5[24-27]

Примітка. * - р<0,05 у порівнянні з початком лікування.

Таблиця 3

Динаміка показників середньої ефективності роботи за таблицями Шульте, с

Група	До лікування	Після лікування
Основна (n=30)	40	51*
Контрольна(n=20)	48	49

Примітка. * - р<0,05 в основній групі у порівнянні з контрольною після лікування.

Розподіл пацієнтів основної і контрольної груп за шкалою HADS

Таблиця 4

	Основна група	Контрольна
Показник, бали	(n=30),	група (n=20),
	абс.число(%)	абс.число(%)
Виражена депресія, >15	4 (13,3)	3 (15)
Помірна депресія, 11-14	12 (40)	7 (35)
Легка депресія, 8-10	11 (36,6)	8 (40)
Депресія відсутня, <7	3 (10)	2 (10)

Таблиця 5

Динаміка показників втоми за шкалою FAS      

Група	До лікування	Після лікування
Основна (n=30)	35,2[16,5;51,5]	27,2[15,5;39,0]*
Контрольна(n=20)	34,25[14,5;48,5	30,25[13,5;46,5]
Примітка. *- р<0,05 у порівнянні з показником до лікування.
Таблиця 6 Динаміка індексу Бартеля за результатами лікування
Група	До лікування	Після лікування
Основна (n=30)	68,8[50,2;78,5]	90,5[78;94,5]*
Контрольна(n=20)	71,2[56;78,5]	84,4[76;89,5]

Примітка. * - р<0,05 у порівнянні з показником до лікування в одній групі.

Опитування за Госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) засвідчили наявність у переважної більшості хво­рих ознак помірної та легкої депресії. Розподіл в групах був приблизно однаковий. Результати його наведені в табл. 4.

Крім ознак депресії та тривоги, всі пацієнти в основній і контрольній групах скаржились на втому, яка впливала на життєдіяльність, працездатність, виконання лікувальної фізкультури та суттєво погіршувала настрій пацієнтів. Вто­ма - найпоширеніша скарга, яка була визначена у пацієнтів у даному дослідженні, - є основним симптомом астенічних розладів. Для визначення кількісної оцінки патологічної втоми використовували опитувальник FAS. У всіх пацієнтів визначали клінічно значущу втому (FAS>22). Дані резуль­татів відображені в табл. 5.

Дані табл. 5 свідчать, що після проведеного лікування оз­наки патологічної втоми зменшились за шкалою FAS в обох групах, але статистичної достовірності досягли в групі, де за­стосовували Ноофен®.

За допомогою індексу Бартеля визначали порушення життєдіяльності, незалежність пацієнтів від сторонньої до­помоги: самостійність споживання їжі, користування туале­том, одягання, пересування та ін. Результати змін до та після лікування наведені в табл. 6.

Виходячи з даних табл. 6, рівень повсякденної актив­ності в групі, що вживала Ноофен®, була вищою і досягла ступеня достовірності, що дозволяє опосередковано визна­чати покращання якості життя у цих хворих.

Проводили вимірювання площі мозолистого тіла (мал. 2, табл. 7) у пацієнтів в постінсультний період. Для цього сформували дві групи: перша (кількість хворих - 27 осіб) - пацієнти з МС після інсульту та друга (кількість хво­рих - 14 осіб) - пацієнти після інсульту без МС.

Аналізуючи дані табл. 7, можна стверджувати, що у пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС визначається достовірне змен­шення площі мозолистого тіла (р<0,05) у порівнянні з пацієнтами без МС .

Визначали кореляційний зв’язок між показниками когнітивних функцій і площею мозолистого тіла (табл. 8).

Аналізуючи дані таблиць щодо площі мозолистого тіла, можна зафіксувати, що у пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС визна­чалось достовірне зменшення площі мозолистого тіла (р<0,05) у порівнянні з пацієнтами другої групи. У пацієнтів, де площа мозолистого тіла була менше, кількість балів за шкалою МОСА зменшувалась.

Своєчасне діагностування порушень когнітивних функцій, постінсультної втоми, депресії має велике значення у лікуванні хворих після ішемічного інсульту. У нашому дослідженні когнітивні та афективні розлади більшою або меншою мірою діагностовані у 100% випадків. Було визначе­но, що у пацієнтів після інсульту часто розвиваються пато­логічна втома, депресія і тривожні розлади. Не було знайде­но суттєвої різниці в показниках на початку лікування між основною і контрольною групами. Когнітивні і емоційні роз­лади можуть виникнути не лише у разі великих уражень (за­звичай лобних) ділянок мозку, але і у разі малих - в стра­тегічних зонах - підкіркових (передньомедіальні відділи зо­рового бугра та його зв’язки). КП при таких ураженнях ха­рактеризуються: дефіцитом уваги, уповільненням здатності швидкого переключення уваги, мислення, зниженням пам’яті та швидкою виснаженістю під час розумової праці. У більш складних випадках можуть розвинутись апатія, абулія, порушення програмування і планування діяльності, зниження інтелекту і критики. Головною проблемою в таких випадках стає погане відновлення хворих, резистентність до ноотропів, антидементних засобів та ін.

У дослідженні брали участь пацієнти з ішемічним неве­ликим вогнищем, без вираженого неврологічного дефіциту і афазії. Вірогідно, тому порушення когнітивних функцій бу­ли легкі або помірні і добре піддавались лікуванню.

Після проведеного лікування показники за шкалами MMSE, МОСА, таблицями Шульте достовірно покращи­лись у групі пацієнтів, які вживали Ноофен®, а також вияви­вся позитивний вплив на патологічну тривогу і постінсультну втому, що було підтверджено об’єктивно за допомогою шкали FAS.

Ноофен®, що має психоактивуючу дію, сприяв віднов­ленню втрачених функцій, і, разом з тим, він позбавлений небажаних ефектів, які виникають при застосуванні психос- тимуляторів, що дозволяє застосовувати його у пацієнтів після інсульту в ранній та пізній реабілітаційний періоди. Ноофен^® показав себе як безпечний препарат при лікуванні хворих з МС в ранній та пізній постінсультний періоди. Се­ред пацієнтів, у яких його застосовували, побічну дію зафіксували лише 2 пацієнти (4%): сухість у роті, печію, але після консультації лікаря продовжили участь у дослідженні.

Показники площі мозолистого тіла у досліджуваних групах

Таблиця 7

	Перша група (пацієнти з МС),п=27					Друга група (пацієнти без МС), n=14
	Min	Max	Me	Q1	Q3	Min	Max	Me	Q1	Q3
Площа мозолистого тіла,см2	630	707	656,6*	645	685	689	780	734,5	720	760

Примітка. * - р<0,05 у порівнянні з другою групою.

Співставлення даних за шкалою МОСА і площею мозолистого тіла

Таблиця 8

		Перша група (n=27)					Друга група (		n=14)
	Min	Max	Me	Q1	Q3	Min	Max	Me	Q1	Q3
Площа мозолистого тіла, см2	630	707	656,6*	645	685	689	780	734,5	720	760
Шкала МОСА, бали	22	28	24,25*	23.5	26,25	23	28	25,5	24,25	26,75

Примітка. * - р< 0,05 у порівнянні з другою групою

Мал. 2. Вимірювання площі мозолистого тіла пацієнтки Л., 56 років, перша група ( з МС)

Ефективність лікування оцінили як «відмінну» - 8 осіб, «до­бре» - 19 осіб, «задовільно» - 3 особи.

Мозолисте тіло, що знаходиться між півкулями, забезпе­чує обмін інформації між ними. Нервові волокна мозолисто­го тіла об’єднують між собою однойменні частки мозку: тім’яні, лобні та інші лівої і правої півкуль. Крім того, мозо­листе тіло з’єднує і різнойменні частини мозку. Наприклад, лобну з тім’яною, тім’яну з потиличною і т.д. Це дозволяє ви­конувати злагоджену і узгоджену роботу обом півкулям, як в частині моторики, так і в психічній діяльності.

Порівняння площі мозолистого тіла у пацієнтів після інсульту з та без МС засвідчило зменшення розмірів площі у пацієнтів, що мали МС. Вірогідно, це відображає пошко­дження асоціативних волокон, які в ньому проходять і відіграють важливу роль у забезпеченні інтегративної діяль­ності мозку. Наслідком цього є знайдена кореляція між змінами його площі і вираженістю КП за шкалою МОСА. Відбувається порушення міжпівкульної взаємодії і відповідно порушення скоординованої роботи двох півкуль великого мозку.

ВИСНОВКИ

1. Своєчасна діагностика когнітивних та емоційних по­рушень у пацієнтів з МС в ранній та пізній постінсультний періоди дозволяє зменшити прояви патологічної втоми, три­воги, депресії і покращити пам’ять, увагу, швидкість мовлен­ня та ін.
2. Діагностика та лікування патологічної постінсультної втоми сприяє швидкому відновленню втрачених функцій.
3. Для діагностики уражень мозку у пацієнтів з церебро- васкулярними захворюваннями доцільно проводити вимірювання площі мозолистого тіла.
4. Застосування препарату Ноофен® у ранній та пізній постінсультний періоди засвідчило його позитивний вплив на відновлення неврологічного дефіциту, когнітивних функцій і емоційний стан пацієнтів.
5. Визначена добра переносимість Ноофену®, відсутність суттєвої побічної дії при комбінації з іншими лікарськими засобами. Усе це дозволяє рекомендувати Ноофен® для ліку­вання когнітивно-афективних розладів у пацієнтів з МС в постінсультний період.

Когнитивно-аффективные нарушения в постинсультный период у пациентов с метаболическим синдромом Т.И. Насонова, А.В. Горева, Ю.И. Головченко,

Е.В. Райченко

Цель исследования: анализ эффективности и безопасности ле­чения когнитивных и аффективных нарушениий в постинсульт­ный период у пациентов с метаболическим синдромом (МС) с использованием препарата Ноофен®. Особенностью работы бы­ло клинико-нейровизуализационное сопоставление данных МРТ с когнитивными нарушениями пациентов с и без МС. Материалы и методы. Было проведено обследование 50 пациен­тов после ишемического инсульта с когнитивными и аффектив­ными нарушениями в возрасте от 47 до 81 года (30 пациентов - основная группа: к стандартному лечению 28 суток добавляли Ноофен®; 20 пациентов - контрольная группа: стандартное лече­ние согласно локальным протоколам без добавления Ноофена^®). На МРТ-сканере Toshiba Vantage Titan 1,5Т и рабочей станции для постобработки изображений Vitrea определяли площадь мо­золистого тела (см²).

Результаты. Было установлено, что у пациентов с МС после ишемического инсульта часто развиваются патологическая уста­лость, депрессия и тревожные расстройства. После лечения по­казатели по шкалам MMSE, МОСА и таблицам Шульте досто­верно улучшились в группе пациентов, которые получали Ноо- фен^®, а также определялось позитивное влияние на патологиче­скую усталость, тревогу. Сравнение площади мозолистого тела у пациентов после инсульта с и без МС показало уменьшение раз­меров площади у пациентов с МС. Вероятно, это отражает по­вреждение ассоциативных волокон, которые в нем проходят и играют важную роль в обеспечении интегративной деятельности мозга. Следствием этого является найденная корреляционная связь между изменением его площади и выраженностью когни­тивных нарушений по шкале МОСА.

Заключение. Диагностика когнитивных и эмоциональных нару­шений у пациентов с МС в ранний и поздний постинсультный пе­риоды позволяет уменьшить проявления патологической устало­сти, тревоги, депрессии, улучшить память, внимание, скорость ре­чи и быстрее восстановить утраченные функции. Измерения мо­золистого тела позволяют предвидеть нарушения когнитивных и эмоциональных сфер. Использование препарата Ноофен® в ран­ний и поздний постинсультный периоды способствует восстанов­лению неврологического дефицита, когнитивных функций и нор­мализует эмоциональное состояние пациентов.

Ключевые слова: ишемический инсульт, патологическая уста­лость, тревога, мозолистое тело.

Cognitive-affective disorders in post-stroke period in patients with metabolic syndrome

T.I. Nasonova, G.V. Goreva, Y.I. Golovchenko,

K.V. Raichenko

Introduction: analysis of the effectiveness and safety of treatment of cognitive and affective narusheniy in the post-stroke period in patients with metabolic syndrome (MS) with the use of the drug Noofen®. The peculiarity of the work was clinical and neuroimaging comparison of MRI findings with cognitive impairment patients with and without MC.

Research methods and materials. Conducted a survey of 50 patients after ischemic stroke with cognitive and affective disorders in age from 47 to 81 years (30 patients - main group: the standard treatment for 28 days was added Noofen®. 20 patients control group - standard treatment according to local protocols, without Noofen®). MRI scanner Toshiba Vantage Titan 1,5 T and worksta­tion for post-processing images Vitrea determines the area of the cor­pus callosum (cm²).

Research findings and discussion. It has been shown that in patients with MS after ischemic stroke often develop pathologi­cal fatigue, depression and anxiety disorders. After treatment, the indicators of the scales MMSE, MOCA, and tables Schulte significantly improved in the group of patients who received Noofen® and was determined a positive influence on pathologi­cal fatigue, anxiety. Comparison of the area of the corpus callo­sum in patients after stroke with and without MS showed a decrease in the size area in patients with MS. This probably reflects damage to the Association fibers, which are held in it and play an important role in providing the integrative activity of the brain. The consequence is found the correlation between the change of its area and the severity of cognitive impairment on the MOCA’ scale.

Conclusions. Diagnosis of cognitive and emotional disorders in patients with MS in the early and late post-stroke periods can reduce pathological manifestations of fatigue, anxiety, depression, improve memory’yat, attention, speed of speech and is quicker to restore lost function. Measurement of the corpus callosum allow to predict dis­orders in cognitive and emotional spheres. The use of drug Noofen® in early and late post-stroke period contributes to the restoration of neurological deficit, cognitive functions and normalizes the emotion­al state of patients.

Key words: ischemic stroke, abnormal fatigue, anxiety, the corpus cal­losum.

Сведения об авторах

Насонова Татьяна Ивановна - Кафедра неврологии № 1 Национальной медицинской академии последипломного обра­зования имени П.Л. Шупика, 04112, г. Киев, ул. Дорогожицкая, 9; тел.: (044) 440-10-44

Горева Анна Валентиновна - Кафедра неврологии № 1 Национальной медицинской академии последипломного образо­вания имени П.Л. Шупика, 04112, г. Киев, ул. Дорогожицкая, 9; тел.: (044) 440-10-44

Райченко Екатерина Владленовна - Киевская городская клиническая больница № 15, г. Киев, ул. Г. Сковороды, 2; тел.: (093)781-92-78

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Мищенко Т.С. Когнитивные и аф­фективные нарушения у постин­сультных больных и возможности их коррекции / Мищенко Т.С., Шесто­палова Л.Ф., Мищенко В.Н.// Между­народный неврологический журнал. - 2007. - № 2 (12). - Електронний ресурс:            [http://www.mif-ua.com/archive/article/1874]
2. Hishikawa N Cognitive and affective functions in Alzheimer’s disease patients with metabolic syndrome./ Hishikawa N, Fukui Y, Sato K [et al.] // Eur J Neurol. 2016 Feb;23(2):339-45. doi: 10.1111/ene.12845. [ Epub 2015 Oct 23].
3. Lemche AV Trait anxiety but not state anxiety level associates with biomarkers for hypertension in the metabolic syn­rome / Lemche AV, Chaban OS, Lemche E [et al.]// Psychophysiology. 2016 Feb 3. doi: 10.1111 - psyp.12623. [Epub ahead of print]
4. Catoira NP Obesity, metabolic pro­file, and inhibition failure: Young women under scrutiny/ Catoira NP, Tapajoz F, Allegri RF // PhysiolBehav. 2016 Jan 28. pii: S0031-9384(16) 30038-5. doi:         10.1016/j.physbeh.2016.01.040. [Epub ahead of print]
5. Преображенская И.С. Постин­сультные когнитивные расстройства: причины, клинические проявления, лечение / Преображенская И.С.// Фарматека. - 2013. - № 9. - С. 49-53.
6. Чердак М.А. Когнитивные рас­стройства у пациентов, перенесших ишемический инсульт: обзор / Чер­дак М.А., Парфенов В.А. //Невроло­гический журнал. - 2011. - Т.16, №6. - С.37-44.
7. Яхно Н.Н. Когнитивные расстрой­ства при ишемическом инсульте в каротидной системе / Яхно Н.Н., Парфенов В.А., Климов Л.В // Жур­нал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - Вып. 9: Инсульт (Прил.).- С. 171.
8. Аведисова А.С Антиастенические препараты как терапия первого вы­бора при астенических расстрой­ствах / Аведисова А.С // РМЖ» №22 от 19.11.2004. -1290. Електронний ресурс: [http://www.rmj.ru/articles/р8ікМіа1гіуа/Дп1іа8ІепісМезкіе_ргерага1y_kak_terapiya_pervogo_vybora_pri_astenicheskih_rasstroystvah/]
9. Насонова Т.І. Корекція клініко- метаболічних порушень у хворих з цереброваскулярними захворюван­нями на фоні метаболічного синд­рому./ Насонова Т.І.//Ендокрино­логія. - 2015. - Т. 20, № 4. - С.677-685
10. Бикбулатова Л.Ф. Шкала оценки усталости: перевод на русский язык, адаптация и оценка психометричес­ких свойств в стационарах клиник неврологии и терапии / Бикбулато­ва Л.Ф., Кутлубаев М.А., Ахмадее­ва Л.Р // Медицинский вестник Баш­кортостана. - 2012. - № 1. - С. 37-42.