КОГНИТИВНЫЕ И ЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ В РАННИЙ ПЕРИОД ПОСЛЕ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА
М.М. Орос, В.В. Грабар, В.В. Луц

8 октября 2018 г. olfa

ЖУРНАЛ НЕВРОЛОГІЇ ім. Б.М. Маньковського’ 2018, ТОМ 6, № 1

 

 

М.М. Орос¹, В.В. Грабар¹, В.В. Луц²

¹ ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
² Мукачівська центральна районна лікарня

 

Резюме. У статті наведено результати оцінювання ефективності, безпеки та комплексно­го впливу препарату Когніфен® на функціональний стан мозку в пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, порівняно з групою пацієнтів, які отримували лише базисну терапію. Засто­сування препарату Когніфен® у пацієнтів із післяінсультними когнітивними та психологічними розладами показало позитивний вплив як на когнітивну сферу, так і на емоційно-вольові якості. Результати дослідження дозволяють рекомендувати препарат як ад’ювантну терапію для лікування пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту.

 

Ключові слова: комплексний вплив, ішемічний інсульт, Когніфен®.

Щороку у світі мозковий інсульт уражає близько 15 млн людей, з яких третина поми­рає, а ще в третини залишається стійкий не­врологічний дефіцит. Згідно з даними ВООЗ, саме мозковий інсульт є найчастішою причи­ною інвалідності [1, 2].

Очевидно, що гостре ураження мозкової тканини може проявлятися когнітивним де­фіцитом, але водночас результати досліджень не завжди однозначні [3, 4]. Зокрема, відомо, що після інсульту парези та інші фізичні по­рушення поступово покращуються, тоді як когнітивний дефіцит прогресивно погли­блюється. Згідно з даними S. Pendlebuгy, ко­жен десятий пацієнт має ознаки деменції ще до розвитку мозкового інсульту, в кожного десятого деменція розвивається після інсуль­ту, а після повторного порушення мозкового кровообігу деменція розвивається в більш ніж у третини пацієнтів [5].

Навіть найлегший інсульт впливає на що­денну активність, виконавчі функції, когніцію та емоційний стан, відповідно погіршу­ючи соціалізацію пацієнта, його професійну діяльність та якість життя [6]. Відновлення попередньої працездатності після мозкового інсульту є значною проблемою. Лише 10-20% пацієнтів повертаються до праці, від 20 до 40% потребують постійного стороннього до­гляду, з них у 30-70% відмічаються когнітивні та емоційні порушення різного ступеня [7, 8].

Враховуючи високі показники смертнос­ті, інвалідизації та значної соціальної дезадаптації, проблема покращення терапії та реабілітації пацієнтів, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, є однією з найважливіших проблем клінічної меди­цини. Більшість досліджень та методів реа­білітації фокусуються на фізичних наслідках інсультів, тоді як когнітивна неспроможність та емоційний стан часто недооцінюються. На сьогодні відсутні переконливі докази того, що який-небудь препарат вірогідно покращує стан когнітивних функцій після інсульту чи попереджає його подальше зниження. Саме тому надзвичайно важливим та актуальним є виявлення нових методів лікування, зокре­ма лікарських засобів, які здатні вплинути на патологічний каскад при ішемічному інсульті, покращуючи функціональний стан мозку, та, відповідно, пришвидшити відновлення пацієнтів.

Враховуючи вказане вище, цікавим завдан­ням видається оцінювання ефективності та безпеки застосування препарату Когніфен® виробництво АТ «Олайнфарм», одна капсула якого містить 300 мг фенібуту та 5 мг іпідакрину. Препарат використовується при багатьох неврологічних захворюваннях, що супрово­джуються погіршенням когнітивних функцій та порушенням нервово-м’язової передачі, зокрема при церебральному атеросклерозі, вікових інволютивних процесах мозку та хро­нічних порушеннях мозкового кровообігу.

 

Мета дослідження – оцінювання ефек­тивності, безпеки та комплексного впливу препарату Когніфен® на функціональний стан мозку в пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт, порівняно з групою пацієн­тів, які отримували лише базисну терапію.

 

Матеріали та методи

У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів обох статей, що перенесли ішемічний ін­сульт (атеротромботичний тип інсульту, пе­ріод — ранній) у каротидному басейні. Усі пацієнти були розділені на дві групи (осно­вну та контрольну в співвідношенні 1:1) та були співставні за віком, статтю (табл. 1), основними соматичними, психоневрологіч­ними ознаками та чинниками ризику.

 

Таблиця 1 Розподіл пацієнтів за віком та статтю

 

Усім хворим виконувалося соматичне, неврологічне, психодіагностичне обстеження, нейровізуалізація та лабораторна діагностика. Програма обстеження перед­бачала визначення важкості інсульту за шка­лою №НШ, нейропсихологічне тестування (MMSE, МоСа, таблицями Шульте), визна­чення емоційного стану за шкалою HADS, а також оцінювання динаміки біоелектрич­ної активності головного мозку (ЕЕГ).

Усі пацієнти як базисну терапію отриму­вали антигіпертензивну терапію, антиагреганти чи антикоагулянти, ліпідознижувальні та інші препарати згідно з Уніфікованим клі­нічним протоколом медичної допомоги при ішемічному інсульті, затвердженим наказом МОЗ України від 03.08.2012 № 602. Пацієнти основної групи додатково отримували пре­парат Когніфен® по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 30 днів. З метою отримання віро­гідних результатів, приймання інших ноо- тропних чи нейрометаболічних препаратів виключалося. Дослідження включало скри- нінг, період терапії та контроль через 30 днів після лікування.

 

Результати та їх обговорення

Когнітивний дефіцит досліджуваних ви­значався короткою шкалою психічного ста­тусу (MMSE) та Монреальською шкалою оцінювання когнітивних функцій (МоСА). Стійкість уваги та розумової працездатності визначалася за допомогою таблиць Шульте. Також визначався емоційний статус за Госпі­тальною шкалою тривоги і депресії.

На початку дослідження групи незначно відрізнялися за показниками когнітивного статусу та емоційного стану (табл. 2).

 

Таблиця 2 Показники когнітивних функцій та емоційного стану на початку дослідження

 

При первинному обстеженні в пацієнтів обох груп були виявлені рівномірно виражені когнітивні порушення за MMSE (середнє значення 24,6 бала) та МоСА (23,5). Вивчення показників уваги та розумової працездатнос­ті до початку дослідження показало вірогід­не зниження точності та швидкості виконан­ня тесту Шульте (всі пацієнти > 85 с). Також у понад 80% пацієнтів відмічалися виражені тривожно-депресивні ознаки.

Оцінювання інсульту за Шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я (NIHSS) в основній та контрольній групі ста­новило і6,7±з,7 та і8±з відповідно.

Аналіз груп за показниками когнітивного статусу в динаміці не показав статистично значущої зміни результатів за Монреальською шкалою (середнє значення — 23,4±і,9) та шка­лою MMSE (середнє значення — 24,8±2,оі). Динаміка стану когнітивної сфери під час до­слідження була подібною в обох групах, однак в умовах повторюваного функціонального навантаження виявилися відмінності в здат­ності до утримання вольової концентрації та, ймовірно, покращенні результатів діяльності і розумової працездатності.

Зокрема, оцінювання результатів показ­ників уваги й опосередковано когнітивної продуктивності за шкалами Шульте ви­явило позитивні зміни як в основній, так і в контрольній групі. Середні значення швидкості виконання завдань покращилися до 74,9±іо,і в основній групі та до 79,9±і2,з — у контрольній. Враховуючи вихідні показни­ки, можна зауважити більш значне та вірогід­не покращення в основній групі порівняно з пацієнтами контрольної групи (рис.1).

Рисунок 1 Оцінювання швидкості та концентрації довільної уваги

 

Оцінювання емоційного статусу за Госпі­тальною шкалою тривоги та депресії виявило вірогідні відмінності між основною та конт­рольною групами. Показники депресивного стану (HADS-D) виявили лише незначні по­кращення за середнім балом (12,03 та 12,56). Однак відмічалося значне зниження частоти виражених рівнів депресивного стану: на по­чатку дослідження у 80-90% пацієнтів вияв­лялися клінічно значущі показники (невро­логічний дефіцит, артеріальний тиск, дані шкал когнітивної дисфункції), тоді як після лікування ця когорта становила 53-60%.

Вираженішими виявилися результати по­казників тривожності — HADS-A (рис. 2).

 

Рисунок 2 Співвідношення кількості пацієнтів за рівнями тривожності

 

В основній групі середнє значення знизи­лося до субклінічного помірного рівня — 9,3, та лише 13% пацієнтів не показали покра­щення. У контрольній групі показники зали­шилися значними (середнє значення — 11,8), та в 43% пацієнтів виявлялася клінічно зна­чуще виражена тривожність (рис. 3).

 

Рисунок 3 Порівняння значень тривожності після лікування

 

Враховуючи потенційну активуючу дію препарату Когніфен® на когнітивні дії та ува­гу, виконувався також аналіз біоелектрич­них показників активності головного мозку (електроенцефалографія).

Згідно з отриманими нами результатами, препарат збільшував потужність у діапазоні альфаритму в усіх ділянках кори в пацієнтів із правопівкульним інсультом, однак лише в лобовій та центральній частках після право- півкульного інсульту, при лівопівкульному інсульті активація альфа-ритму в лобовій частці не відмічалася. Поглиблений ана­ліз швидких ритмів виявив вірогідне збіль­шення потужності альфа-ритму в лобових ділянках при правопівкульному інсульті та незначні зміни при лівопувкульному. Таким чином, вплив Когніфену на біоелектричну активність мозку виявився більш вираженим у хворих із правопівкульним інсультом. Мож­на припустити, що зменшення спектральної потужності повільних ритмів та збільшення швидких є показником відновлення когнітивних функцій та розумової працездатності в пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту.

 

Висновки

Порівняльний аналіз даних дослідження пацієнтів основної та контрольної груп по­казав, що показники комплексного оціню­вання ефективності терапії певною мірою відрізнялися. В основній групі із застосуван­ням препарату Когніфен® виявлялися більш виражені показники відновлення когнітивних функцій, а саме доменів, що пов’язані з увагою, розумовою працездатністю та стій­кістю вольових функцій, вірогідно покра­щувався психічний стан, зокрема виражене зменшення тривожності. Також у пацієнтів із правопівкульним інсультом збільшувалася потужність альфа-ритму, що вказує на акти­візацію біоелектричних показників та, від­повідно, відновних функцій.

Таким чином, застосування препарату Когніфен® у пацієнтів із післяінсультними когнітивними та психологічними розладами показало позитивний вплив як на когнітив- ну сферу, так і на емоційно-вольові якості. Результати дослідження дозволяють реко­мендувати препарат як ад’ювантну терапію для лікування пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту, що дає можливість не лише зменшити прогресування когнітивного дефіциту, але й відновити значну частину функціональних розладів, покращити розу­мову працездатність, емоційний стан, а від­так, і якість життя пацієнтів.

 

Список використаної літератури

1. Lloyd-Jones D. Heart disease and stroke statistics. 2010 update: report from the American Heart Association / D. Lloyd-Jones, R.J. Adams, T.M. Brown // Circulation. — 2010. — Vol. 121. — P. 46-215.
2. Strong K., Mathers C., Bonita R. Preventing stroke: saving lives around the world // Lancet Neurol. — 2007. — 6. — P. 182-187.
3. Lees R., Fearon P., Harrison J.K., Broomfield N.M., Quinn T.J. Cognitive and mood assessment in stroke research: focused review of contemporary studies // Stroke. — 2012. — 43. — P. 1678-1680.
4. McKevitt C., Fudge N., Redfern J. et al. Self-reported long term needs after stroke // Stroke. — 2011. — 42. — 1398-1403.
5. Pollock A., St. George B., Fenton M., Firkins L. Top ten research priorities relating to life after stroke // Lancet Neurol. — 2012. — 11. — P. 209.
6. Pendlebury S.T. Dementia in patients hospitalized with stroke: rates, time course, and clinico-pathologic factors // Int. J. Stroke. — 2012 Oct. — 7 (7). — P. 570-581.
7. Mijajlovic M.D., Pavlovic A., Brainin M., Heiss W.-D., Quinn T.J., Ihle-Hansen H.B., Hermann D.M. et al. Post-stroke dementia — a comprehensive review // BMC Med. — 2017. — 15. — P. 11.
8. Stroke epidemiology: a review of population-based studies of incidence, prevalence, and case-fatality in the late 20th century / V.L. Feigin, C.M. Lawes, D.A. Bennett, C.S. Anderson // Lancet Neurol. — 2003. — Vol. 2. — P. 43-53.

Надійшла до редакції 13.02.2018 року

 

COGNITIVE AND EMOTIONAL DISORDERS IN PATIENTS IN THE EARLY AFTER ISCHEMIC STROKE PERIOD

M.M. Oros, V.V. Hrabar, V.V. Luts

Abstract

The article presents the results of evaluating the efficacy, safety and complex impact of the drug Kogniphen on the functional state of the brain in patients after ischemic stroke compared to a group of patients receiving baseline therapy alone. The use of Kogniphen in patients with after-stroke cognitive and psychological disorders has shown a positive effect on both the cognitive sphere and the emotional-volitional character.

The results of the study allow the drug to be recommended as adjuvant therapy for the treatment of patients after an ischemic stroke.

Keywords: complex effect, ischemic stroke, Kogniphen.