КОРРЕКЦИЯ АСТЕНОНЕВРОТИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ У ДЕТЕЙ С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ НА ФОНЕ ПРИЕМА ПРЕПАРАТА НООФЕН
Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак

26 мая 2016 г. olfa

ЖУРНАЛ "ЗДОРОВЬЕ РЕБЕНКА" №3 (7) 2016

 

 

МАРУШКО Ю.В., ГИЩАК Т.В.

Національний медичний університетім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

 

Резюме. Стаття присвячена застосуванню препарату Ноофен у комплексному лікуванні дітей із психовегетативним синдромом та лабільною артеріальною гіпертензією. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що застосування препарату Ноофен у комплексі з немедикаментозною терапією покращує результати лікування дітей з початковими проявами артеріальної гіпертензії, сприяючи досягненню цільових значень артеріального тиску при офісному вимірюванні у 65 % пацієнтів. Отримані дані свідчать про те, що на початкових етапах формування артеріальної гіпертензії навіть при відносно невеликих показниках підвищення артеріального тиску діти потребують не тільки немеди­каментозного лікування, але і призначення терапії, що спрямована на корекцію вегетативних порушень, лікування астеноневротичного синдрому, тривожних розладів і нормалізацію нічного сну, а застосування препарату Ноофен є ефективним і безпечним способом корекції таких розладів.

Ключові слова: діти, артеріальна гіпертензія, Ноофен.

Діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) — одна з найактуальніших про­блем педіатрії. Сьогодні поширеність підвищеного артеріального тиску (АТ) у дітей шкільного віку, за даними різних авторів, становить від 5 до 14 % [32, 35]. Причому серед учнів старших класів цей показ­ник сягає 18 % [34, 36]. Тому своєчасне виявлення й адекватне лікування ПАГ ще на ранніх етапах її розвитку необхідне для запобігання стабілізації гі­пертензії і формуванню гіпертонічної хвороби в до­рослому віці.

Найважливішим пусковим механізмом ПАГ у дітей підліткового віку є психічний стрес [3, 10]. Значну роль при цьому відіграє дисбаланс між стрес-активуючими і стреслімітуючими системами організму, внаслідок чого формується неадекватна реакція на стресові фактори.

Значна сила та тривалість стресогенного впливу, а також низькі адаптаційні можливості організму у дітей з АГ можуть призводити до стану патологічної тривожності, а інколи і до необхідності психотера­певтичної і медикаментозної корекції тривожних розладів [6]. Школярам із ПАГ властиві гіперсимпа- тикотонія, емоційна тривожність, страх перевірки знань, гіпертимність, екзальтованість, демонстра­тивність, екстравертність, емоційна нестійкість [8, 27, 30], зниження когнітивних функцій [21—23, 33], що потребує включення до схеми лікування дітей з ПАГ лікарських засобів, направлених на корекцію нейрогенних і гуморальних механізмів формування стресової відповіді.

Провідну роль у стрес-реалізуючих програмах адаптації відіграє кортизол [15]. Підтверджено, що діти з ПАГ мають вищий рівень кортизолу порівня­но з дітьми з нормальним АТ [5, 11, 27]. Але сьогодні трактовка та можливості корекції гіперкортизолемії у дітей з ПАГ залишаються не визначеними.

На противагу стрес-реалізуючим стрес-лімітуючі системи, до яких входить ГАМКергічна і гіпоталамо-гіпофізарногонадна системи, направлені на гальмування стресової активності. Тому недостатня активація або послаблення ГАМКергічних процесів можуть призводити до неадекватної реакції на стре­сові фактори та формування ПАГ [7, 18].

Наприкінці місячної терапії діти відзначали зна­чно меншу залежність від метеофакторів (р < 0,001). Частота головного болю зменшилася в 1,66 раза (р < 0,01), інтенсивність — в 1,86 раза (р < 0,01), частота й інтенсивність кардіалгії — в 1,71 раза

(р < 0,05), серцебиття — в 4,86 раза (р < 0,05).

Спостерігалась позитивна динаміка з боку вес­тибулярних порушень (захитування, запаморочен­ня), що знайшло своє відображення у статистично вірогідній різниці бальної оцінки цих скарг між даними на початку і наприкінці місячного терміну лікування.

Діти групи порівняння характеризувалися менш вираженою позитивною динамікою скарг і показали лише статистичну тенденцію до зменшення скарг на головний біль, захитування, запаморочення, метео- залежність і потемніння в очах при зміні положення тіла (р > 0,05).

Дані самооцінки функціонального стану і суб’єктивної оцінки якості нічного сну в динаміці лікування подано в табл. 2.

Згідно з даними табл. 2, у дітей групи порівняння спостерігалися тільки позитивні тенденції в динамі­ці лікування. Проте в основній групі простежувала­ся статистично значуща позитивна динаміка баль­них характеристик самопочуття, настрою та якості нічного сну (р < 0,05).

В основній групі на початку лікування самопо­чуття було знижене у 16 з 30 (53,3 ± 9,1 %) пацієнтів, активність — у 29 з 30 (96,7 ± 3,3 %), настрій — у 14 з 30 (46,7 ± 9,1 %). Наприкінці терміну лікування кількість дітей зі зниженими показниками значно зменшилась: кількість дітей зі зниженим самопо­чуттям — до 5 з 30 (16,7 ± 6,8 %), зниженою актив­ністю — до 18 із 30 (60,0 ± 8,9 %), зі зниженим на­строєм — до 3 із 30 (10,0 ± 5,5 %).

При оцінюванні суб’єктивної якості нічного сну в динаміці лікування виявлено, що якщо на початку лікування у 6 з 30 (20,0 ± 7,3 %) дітей бальна оцін­ка якості нічного сну була характерні для інсомнії (менше ніж 19 балів), то при завершенні курсу ліку­вання у жодної дитини не відзначалося такої низь­кої оцінки. Паралельно збільшилась і кількість дітей із нормальними значеннями цього показника (з 13 до 17 дітей). В інших якість нічного сну мала межові значення (19—21 бали).

За результатами тесту Спілбергера — Ханіна на початку лікування у 14 з 30 (46,7 ± 9,1 %) дітей осно­вної групи і у 12 з 22 (54,5 ± 10,6 %) дітей групи по­рівняння спостерігався високий рівень реактивної тривожності. Особистісна тривожність перевищу­вала 45 балів у 43,3 ± 9,0 % дітей в основній групі і 40,9 ± 10,5 % дітей групи порівняння. За час ліку­вання кількість дітей з високим рівнем тривожності в основній групі значно зменшилася, в групі порів­няння залишилася майже незмінною. Відповідним чином змінилися і середні бали, що характеризують ці показники (табл. 3).

Відповідно до даних табл. 3, в основній групі рі­вень реактивної тривожності зменшився на 17,2 %, особистісної — на 13,9 %. У групі порівняння по­зитивна динаміка була значно меншою (реактивна тривожність зменшилася на 11,7 %, особистісна — майже не змінилася).

Тяжкість тривожних розладів за шкалою Гамільтона у дітей обох груп на початку лікування відповідала середньому ступеню. В процесі лікування показни­ки шкали Гамільтона у дітей групи порівняння мали тенденцію до зменшення, але сумарна кількість балів у цій групі зменшилась лише на 10,9 %. В основній групі спостерігалась значно краща позитивна дина­міка показників шкали Гамільтона. Згідно з даними табл. 4, сумарна кількість балів за шкалою тривож­ності в процесі лікування дітей основної групи змен­шилась з 20,27 ± 2,12 бала до 10,24 ± 1,96 бала, тобто відбулося зниження рівня тривожності на 49,5 %.

Таблиця 2. Самооцінка функціонального стану та якості нічного сну (бали) в динаміці лікування в основній і групі порівняння

Показник	Основна група		Група порівняння
	До лікування	Через 1 міс.	До лікування	Через 1 міс.
Самопочуття	46,71 ± 1,95	52,40 ± 1,47*	49,17 ± 2,25	50,48 ± 2,37
Активність	43,15 ± 1,48	44,81 ± 1,35	45,72 ± 2,10	48,96 ± 2,94
Настрій	52,58 ± 2,10	59,68 ± 1,99*	55,75 ± 2,18	59,37 ± 2,23
Сума балів за САН	142,44 ± 4,41	156,89 ± 2,59*	150,64 ± 5,42	158,81 ± 3,44
Сон	20,86 ± 0,52	22,31 ± 0,35*	21,15 ± 0,64	22,12 ± 0,75

Таблиця 3. Результати тесту Спілбергера — Ханіна (бали) в динаміці лікування в основній і групі

порівняння

Тривожність	Основна група		Група порівняння
	До лікування	Через 1 міс.	До лікування	Через 1 міс.
Реактивна	41,73 ± 2,07	34,57 ± 1,38*	42,55 ± 2,43	37,57 ± 2,07
Особистісна	43,42 ± 1,68	37,38 ± 1,00*	42,00 ± 1,37	39,25 ± 1,39

Примітка: * — р < 0,01. Таблиця 3. Результати тесту Спілбергера — Ханіна (бали) в динаміці лікування в основній і групі порівняння

Примітка: * — р < 0,01.

Найбільше на зниження рівня тривожності в основній групі вплинули покращення нічного сну і нормалізація поведінки при бесіді (р < 0,001). Крім того значущі статистичні розбіжності в динаміці лікування спостерігались з боку кадіоваскулярних, респіраторних і нейровегетативних симптомів, а та­кож зникнення тривожного настрою і напруження (р < 0,01).

На фоні прийому препарату Ноофен спосте­рігалося вірогідне зниження офісного САТ на 8,44 ± 0,12 мм рт.ст. і цільового АТ було досягнуто у 65 % пацієнтів. У групі порівняння спостерігалася позитивна тенденція до зниження середніх показ­ників офісного значення САТ і нормалізація показ­ників САТ відбулася у 18 % пацієнтів.

Серед показників ДМАТ у дітей основної гру­пи найбільш чіткі зміни у кращий бік показали ІЧГ САТ і ДІ САТ (табл. 5). ІЧГ САТ зменшився з 34,91 ± 1,77 % до 27,78 ± 1,58 % (р < 0,01). При цьо­му 11 з 30 дітей (36,7 %) дітей перейшли в категорію «гіпертензією білого халата». І хоча повної нормалі­зації АТ у них не спостерігалося, це свідчило поряд з іншими клінічними даними про ліквідацію лабіль­ної АГ. У групі порівняння сформувалася лише тен­денція до позитивних змін ІЧГ САТ.

Дослідження екскреції вільного кортизолу із се­чею в динамці лікування дітей основної групи по­казало зменшення добової екскреції вільного кор­тизолу переважно за рахунок його нічної фракції (р < 0,05). У групі порівняння таких тенденцій не спостерігалося (табл. 6).

Побічних ефектів при застосуванні препарату Ноофен не було. Всі пацієнти відзначили добру переносимість цього засобу.

Таблиця 4. Показники шкали Гамільтона (бали) в динаміці лікування в основній і групі порівняння

Тривожність	Основна група		Група порівняння
	До лікування	Через 1 міс.	До лікування	Через 1 міс.
М'язові симптоми	1,12 ± 0,27	0,18 ± 0,25*	1,11 ± 0,31	0,85 ± 0,22
Кардіоваскулярні симптоми	2,19 ± 0,23	1,15 ± 0,21**	2,18 ± 0,26	2,01 ± 0,27
Безсоння	1,56 ± 0,11	0,99 ± 0,10***	1,49 ± 0,12	1,21 ± 0,13
Тривожний настрій	2,45 ± 0,25	1,03 ± 0,27**	2,48 ± 0,14	2,23 ± 0,17
Напруження	2,42 ± 0,19	1,54 ± 0,18**	2,40 ± 0,21	2,18 ± 0,18
Поведінка при бесіді	1,72 ± 0,23	0,54 ± 0,09***	1,69 ± 0,24	1,61 ± 0,19
Респіраторні симптоми	1,38 ± 0,24	0,49 ± 0,12**	1,42 ± 0,17	1,16 ± 0,19
Страх	1,21 ± 0,28	0,58 ± 0,11*	1,26 ± 0,31	1,19 ± 0,27
Гастроінтестинальні симптоми	1,63 ± 0,40	0,88 ± 0,20	1,61 ± 0,29	1,62 ± 0,42
Нейровегетативні симптоми	2,31 ± 0,30	1,21 ± 0,22**	2,43 ± 0,31	2,10 ± 0,28
Сенсорні симптоми	0,52 ± 0,05	0,35 ± 0,04*	0,51 ± 0,09	0,32 ± 0,07
Депресія	0,80 ± 0,14	0,37 ± 0,08*	0,96 ± 0,19	0,87 ± 0,10
Інтелект	0,96 ± 0,17	0,93 ± 0,16	1,01 ± 0,20	0,95 ± 0,20
Урогенітальні симптоми	0	0	0	0
Сума балів	20,27 ± 2,12	10,24 ± 1,96**	20,55 ± 2,64	18,30 ± 1,48

Примітки: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; *** — р < 0,001.

 

Таблиця 5. Показники ДМАТ у динаміці лікування в основній і групі порівняння

Показник	Основна група		Група порівняння
	До лікування	Через 1 міс.	До лікування	Через 1 міс.
САТ, мм рт.ст.	122,84 ± 1,01	120,71 ± 0,90	125,12 ± 1,13	122,51 ± 1,14
ДАТ, мм рт.ст.	66,13 ± 0,88	65,98 ± 0,91	67,37 ± 1,13	66,11 ± 1,03
ІЧГ САТ, %	34,91 ± 1,77	27,78 ± 1,58**	40,83 ± 2,79	34,67 ± 2,05
ІЧГ ДАТ, %	12,36 ± 1,69	12,15 ± 1,73	14,68 ± 2,56	12,42 ± 2,00
ДІ САТ, %	6,73 ± 1,10	9,98 ± 1,11*	6,35 ± 1,29	6,78 ± 1,29
ДІ ДАТ, %	12,83 ± 1,48	13,01 ± 1,49	12,50 ± 1,66	12,94 ± 1,75
КВ САТ день, %	9,43 ± 0,57	9,51 ± 0,51	8,44 ± 0,76	9,44 ± 0,60
КВ ДАТ день, %	13,38 ± 1,01	13,56 ± 1,04	14,35 ± 1,36	13,49 ± 1,20
КВ САТ ніч, %	10,11 ± 0,83	9,99 ± 0,80	11,14 ± 0,99	10,11 ± 0,99
КВ ДАТ ніч, %	14,23 ± 1,04	14,1 ± 1,05	13,21 ± 1,28	14,22 ± 1,23

Таблиця 6. Вміст вільного кортизолу (нг/мл) у сечі в динаміці лікування в основній і групі порівняння

Показник	Основна група		Група порівняння
	До лікування	Через 1 міс.	До лікування	Через 1 міс.
Концентрація вільного кортизолу в сечі вдень	127,34 ± 10,46	112,15 ± 5,82	127,58 ± 11,23	117,45 ± 13,44
Концентрація вільного кортизолу в сечі вночі	110,67 ± 10,31	79,33 ± 9,59*	97,47 ± 9,22	113,36 ± 11,16
Концентрація вільного кортизолу в добовій сечі	122,02 ± 11,01	88,43 ± 11,20*	119,76 ± 22,31	115,26 ± 21,83

Примітка:* -р<0,05

ВИСНОВОК

Отже, в результаті дослідження було виявлено, що застосування препарату Ноофен у комплексі з неме­дикаментозною терапією покращує результати ліку­вання дітей з початковими проявами АГ, сприяючи досягненню цільових значень АТ при офісному ви­мірюванні у 65 % пацієнтів з лабільною ПАГ, змен­шенню ІЧГ, покращенню нічного зниження САТ, гальмуванню активності стрес-активуючих систем, що проявляється зменшенням екскреції вільного кортизолу, а також покращенню загального стану, ліквідації астеноневротичних проявів, зменшенню тривожності та нормалізації нічного сну. Застосуван­ня тільки немедикаментозної терапії у дітей з почат­ковими помірними проявами ПАГ супроводжується позитивними тенденціями показників ДМАТ, по­кращенням загального стану і сприяє досягненню цільових рівнів АТ у 18 % пацієнтів.

Отримані дані свідчать про те, що на початкових етапах формування АГ навіть при відносно невели­ких показниках підвищення АТ діти потребують не тільки немедикаментозного лікування, але і призна­чення терапії, що направлена на корекцію вегетатив­них порушень, лікування астеноневротичного син­дрому, тривожних розладів і нормалізацію нічного сну, а застосування препарату Ноофен є ефективним і безпечним способом корекції таких розладів.

Список літератури

1. Бабюк И.А. Коррекция расстройств пограничного уровня в общетерапевтической практике / И.А. Бабюк, О.Е. Шульц, Л.А. Васякина [и др.]// Медична психологія. — 2011. — № 4. — С. 28-31.
2. Берк К. Анализ данных с помощью Microsoft Excel: Пер. с англ. /К. Берк, П. Кейри. — М.: Вильяме, 2005. — 243 с.
3. Бунина Е. Факторы риска развития первичной артери­альной гипертензии у детей и подростков/Е. Бунина, Н. Корча­гина, Н. Миняйлова [и др.] //Врач. — 2010. — № 1. — С. 40-43.
4. Бурчинський С.Г. Сучасні підходи до фармакотерапії нейроциркуляторної дистонії / С.Г. Бурчинський // Ліки. — 2005. — № 1-2. — С. 1-4.
5. Великанова Л.И. Особенности стероидогенеза и ме­таболизма кортизола у юношей с ожирением / Л.И. Велика­нова, К.К. Кубачева, Н.В. Ворохобина, П.А. Сильницкий // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2009. — Т. 20, № 2. — С. 17-21.
6. Возняк А.В. Ефективність препарату «Ноофен®» у ком­плексному лікуванні вегетативної дисфункції у дітей / А.В. Воз­няк // Современная педиатрия. — 2013. — № 6(54). — С. 81-87.
7. Громов Л.А. «Типичные» и «атипичные» транквили­заторы / Л.А. Громов, Е. Т. Дудко // Вісник фармакології та фармації. — 2003. — № 10. — С. 11-17.
8. Гурьева Ю.Ю. Факторы риска артериальной гипертен­зии у школьников / Ю.Ю. Гурьева, Л.В. Козлова, С.Б. Козлов, Л.П. Жаркова//Актуальные проблемы педиатрии. Сб. мат-лов XIКонгресса педиатров России 5—8февраля 2007. — М., 2007. — С. 189-190.
9. Коваленко О.Є. Клінічна оцінка оптимізації лікування ве­гетативних порушень у студентів з використанням препарату «ноофен» / О.Є. Коваленко, Л.П. Рощина// Український вісник психоневрології. — 2012. — Т. 20, вип. 2(71) — С. 97-101.
10. Коренєв М.М. Артеріальна гіпертензія у підлітків: фак­тори прогнозу перебігу / М.М. Коренєв [та ін.]// Артериальная гипертензия. — 2011. — № 1. — С. 100-105.
11. Кубачева К.К. Особенности функционального состояния надпочечников у юношей и молодых мужчин с артериальной ги­пертензией / К.К. Кубачева, Л.И. Великанова, Н.В. Ворохоби­на, П.А. Сильницкий // Артериальная гипертензия. — 2009. — Т. 15. — № 3. — С. 320-324.
12. Кузьмінова Н.В. Вегетативні розлади у пацієнтів із гіпертонічною хворобою: діагностика та медикаментозна корекція/Н.В. Кузьмінова, В.К. Сєркова// Укр. мед. часопис. — 2009. — № 2(70). — С. 37-42.
13. Кузьмінова Н.В. Діагносика та медикаментозна корекція вегетативних розладів у жінок з артеріальною гіпертензією в пері- і постменопаузальні періоди/Н.В. Кузьмінова// Здоровье женщины. — 2015. — № 2. — С. 129-136.
14. Майданник В.Г. Нові підходи до лікування вегетосудинної дисфункції з гіпертензією / В.Г. Майданник, І. О. Мітюряєва, Г.В. Гнилоскуренко, Е.С. Суходольська // Буковинський медич­ний вісник. — 2016. — Т. 20, № 1(77). — С. 72-78.
15. Макарова Т.П. Суточное мониторирование артериаль­ного давления, атерогенные факторы риска и ангиотензин-аль- достероновая система у детей и подростков с артериальной гипертензией // Т.П. Макарова, Д.И. Садыкова, В.П. Булатов [и др.] // Казанский медицинский журнал. — 2008. — № 5. — С. 622-627.
16. Мітюряєва І.О. Вплив рецидивуючої патології дихальної системи на розвиток вегетативних дисункцій у дітей та ефективність їх корекції. / І.О. Мітюряєва, В.Г. Майданник, Н.М. Кухта [та ін.] // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2014. — Т. 6, № 1. — С. 91-97.
17. Монастырский Ю.И. Опыт применения «Ноофена» в ле­чении больных нейро-циркуляторной дистонией / Ю.И. Мона­стырский, В.К. Серкова, Н.В. Кузьминова, Ю.В. Домбровская// Укр. терапевт. журн. — 2007. — № 4. — С. 83-87.
18. Нагорная Н.В. Психовегетативный синдром у детей и возможные пути его коррекции /Н.В. Нагорная, А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова // Таврический медико-биологический вест­ник. — 2013. — Т. 16, № 3. — С. 110-115.
19. Нагорная Н.В. Эффективность ноофена в коррекции нарушений психоэмоционального статуса у детей с вегетосо- судистой дисфункцией / Н.В. Нагорная, А.В. Дубовая, Е.В. Бор­дюгова [и др.] // Современная педиатрия. — 2012. — № 7(47). — С. 47-51.
20. Опря А.Т Статистика (з програмованою формою кон­тролю знань). Математична статистика. Теорія статисти­ки: Навчальний посібник. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 472 с.
21. Садыкова Д.И. Когнитивные возможности и показа­тели мозгового кровообращения у подростков с эссенциальной артериальной гипертензией / Д.И. Садыкова, В.П. Булатов, И.Я. Лутфуллин, З.Р. Хабибрахманова // Вопросы современной педиатрии. — 2009. — № 4. — С. 51-55.
22. Смакотина С.А. Показатели памяти и внимания у паци­ентов молодого и среднего возраста с гипертонической болезнью/ С.А. Смакотина, О.А. Трубникова, О.Л. Барбараш [и др.]// Ка­занский медицинский журн. — 2007. — № 6. — С. 631-633.
23. Смакотина С.А. Показатели мышления у пациентов молодого и среднего возраста с гипертонической болезнью / С.А. Смакотина, О.А. Трубникова, О.Л. Барбараш //Дальнево­сточный медицинский журн. — 2007. — № 4. — С. 53-56.
24. Смулевич А.Б. Клинические эффекты бензодиазепиновых транквилизаторов в психиатрии и общей медицине/А.Б. Смулевич, М.Ю. Дробижев, С.В. Иванов. — М.:Медиа-Сфера, 2005. — 348с.
25. Смулевич А.Б. Психокардиология / А.Б. Смулевич, А.Л. Сыркин. — М: МИА, 2005. — 779 с.
26. Тещук В.Й. Досвід застосування ноофену у відновному лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу в умовах ВМКЦ / В.Й. Тещук, В.В. Тещук // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2014. — № 1(35). — С. 111-115.
27. Устьянцева И.М. Клинико-метаболические особен­ности течения артериальной гипертензии у подростков / И.М. Устьянцева, О.И. Хохлова, М.П. Дунаева // Политрав­ма. — 2007. — № 3. — С. 57-62.
28. Хайтович М.В. ГАМКергічна нейропротекція: клінічне застосування / М.В. Хайтович //Ліки України плюс. — 2016. — № 1(26). — С. 11-15.
29. Хайтович М.В. Порушення когнітивних функцій у дітей з вегетативними дисфункціями та їх корекція ноофеном / М.В. Хайтович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2002. — № 5. — С. 84-86.
30. Шайбакова Л.Р. Клинико-психологические особенности и роль образовательной программы у детей подросткового воз­раста с артериальной гипертензией: Автореф дис... канд. мед. наук/Л.Р. Шайбакова. — Уфа, 2007. — 24 с.
31. Щекина Е.Г. Особенности ноотропной терапии / Е.Г. Щекина//Провизор. — 2008. — № 2. — С. 6-9.
32. Bassareo P.P. Pediatric hypertension: An update on a burning problem/P.P. Bassareo, G. Mercuro// World J. Cardiol. — 2014. — Т. 26, № 6(5). — Р. 253-259.
33. Lande M.B. Cognitive function in hypertensive children. / M.B. Lande, J.C. Kupferman // Curr. Hypertens Rep. — 2015. — № 17(1). — Р. 508-512.
34. Litwin M. Pediatric hypertension — definition, normative va­lues, epidemiology, screening and treatment/M. Litwin, Z. Kuiaga// Postqpy Nauk Medycznych. — 2015. — Т. XVIII, № 11. — Р. 787­793.
35. Lo J.C. Prehypertension and hypertension in community- based pediatric practice / J.C. Lo, A. Sinaiko, M. Chandra et al. // Pediatrics. — 2013. — № 131(2). — Р. 415-424.
36. May A.L. Prevalence of cardiovascular disease risk fac­tors among US adolescents, 1999—2008/A.L. May, E.V. Kuklina, P.W. Yoon//Pediatrics. — 2012. — № 129(6). — Р. 1035-1041.

Отримано 26.05.16

Марушко Ю.В., Гищак Т.В.

Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина

КОРРЕКЦИЯ АСТЕНОНЕВРОТИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ У ДЕТЕЙ С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ НА ФОНЕ ПРИЕМА ПРЕПАРАТА НООФЕН

Резюме. Статья посвящена применению препарата Ноо- фен в комплексном лечении детей с психовегетативным синдромом и лабильной артериальной гипертензией. По результатам проведенного исследования установлено, что применение препарата Ноофен в комплексе с немедика­ментозной терапией улучшает результаты лечения детей с начальными проявлениями артериальной гипертензии, способствуя достижению целевых значений артериально­го давления при офисном измерении у

65 % пациентов. Полученные данные свидетельствуют о том, что на на­чальных этапах формирования артериальной гипертензии даже при относительно небольших показателях повыше­ния артериального давления дети нуждаются не только в немедикаментозном лечении, но и в назначении терапии, направленной на коррекцию вегетативных нарушений, лечение астеноневротического синдрома, тревожных расстройств и нормализацию ночного сна, а применение препарата Ноофен является эффективным и безопасным способом коррекции таких расстройств.

Ключевые слова: дети, артериальная гипертензия, Ноофен.

Marushko Yu.V., Hyshchak T.V.

National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine

CORRECTION OF ASTHENONEUROTIC MANIFESTATIONS IN CHILDREN WITH PRIMARY HYPERTENSION

ON THE BACKGROUND OF NOOPHEN ADMINISTRATION

Summary. The article deals with the use of the drug Noophen in the combination treatment of children with psycho-vegeta­tive syndrome and labile hypertension. Consequently, the study found that Noophen in combination with non-drug therapy improves treatment outcomes in children with initial symptoms of hypertension, resulting in the achievement of target values of blood pressure in the office measurement in 65 % of patients. The findings suggest that in the early stages of hypertension, even at relatively low rates of increased blood pressure, children need not only non-drug treatment, but also the administration of therapy aimed at correcting autonomic disorders, the treat­ment of asthenoneurotic syndrome, anxiety disorders and nor­malization of night sleep, and the use of Noophen is effective and safe method of correcting such disorders.

Key words: children, hypertension, Noophen.