НЕЙРОПРОТЕКЦИЯ КОГНИТИВНОГО ДЕФИЦИТА У БОЛЬНЫХ С ДЕМЕНЦИЕЙ АЛЬЦГЕЙМЕРОВСКОГО И НЕАЛЬЦГЕЙМЕРИВСЬКОГО ТИПОВ
И. Г. Мудренко

9 февраля 2018 г. olfa

Журнал Архів психіатрії Т. 23, № 3 (90)’ 2017

 

 

І. Г. Мудренко

Сумський державний університет

Актуальність. Пошук ефективних засобів збереження та відновлення мнестичних функцій у осіб з когнітивними розладами є пріоритетним у галузі охорони психічного здоров’я.

Мета - порівняти вплив лікарського засобу Когніфен на динаміку ког- нітивних функцій та активності у повсякденному житті у хворих з різними видами деменцій.

Матеріали та методи дослідження. На базі лікувальних закладів м. Суми отримали лікування всього 107 хворих: з деменціями при хворобі Альцгеймера - 32 (29,9 %) пацієнти, з судинними деменціями - 42 (39,2 %) пацієнти, зі змішаними деменціями - 33 пацієнти (30,8 %). Використовували наступні методики: шкала ММ8Б, клінічна рейтингова шкала деменції (СОЯ), тест Бартела, метод статистичної обробки результатів.

Результати. На підставі порівняльного аналізу доведена ефективність застосування Когніфену при деменціях судинного ґенезу (р<0,026, ДК=-2,34, МІ=0,28) та при хворобі Альцгеймера (р<0,01, ДК=6,67, МІ=0,76), що полягає у позитивній зміні рівня вираженості когнітивних порушень. Специфіка впливу Когніфену при судинних деменціях полягає у покращенні праксису (1=2,770, р<0,007) і процесу орієнтування у часі (1=2,261, р<0,027) та у місці (1=2,257, р<0,027), а при деменціях, обумовлених хворобою Альцгеймера, - орієнтування у місці (1=2,768, р<0,008)). Результати аналізу за тестом Бартела продемонстру­вали позитивний вплив Когніфену на соціальне функціонування і здатність до самообслуговування в повсякденному житті при судинних деменціях.

Висновки. Результати дослідження свідчать про покращення вищих кіркових функцій, здатності до орієнтування в часі та місці, незалежності в побуті у хворих з судинною та деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера.

Ключові слова: судинна деменція, деменція внаслідок хвороби Альцгеймера, когнітивний дефіцит, інгібітори ацетилхолінестерази, лікування, Когніфен, здатність до само­обслуговування.

Актуальність. Деменція є провідною психічною па­тологією серед осіб похилого віку. Недементні когні- тивні порушення реєструються у 11-17 %, а деменція у 5-8 % населення віком понад 60 років. Деменція - набуте зниження пам’яті та інтелекту внаслідок органічного ураження головного мозку, яке призводить до втрати професійних навичок та здатності до самообслугову­вання. Найпоширенішою є деменція внаслідок хвороби Альцгеймера, друге місце посідає судинна деменція, де­менція з тільцями Леві та фронето-темпоральна деменція зустрічаються рідше [1, 2].

Прийнято вважати, що дементний процес є незворот- ним, тому метою лікування є стабілізація когнітивних функцій та відстрочення їх зниження; підвищення якості життя пацієнта та осіб, які доглядають за ним; збережен­ня здатності хворого до самообслуговування.

Вартість психіатричної допомоги хворим з деменція­ми зростає по мірі прогресування когнітивного дефіциту та у зв’язку з приєднанням супутніх психічних симптомів (агресія, психози, депресія, ажитація, сексуальна розгальмованість, апатія, конфабуляторна сплутаність сві­домості, галюцинаторно-параноїдні симптоми тощо) [3].

Результати фармакоепідеміологічних досліджень свід­чать, що близько 50 % хворих приймають церебропро- тектори та коректори мікроциркуляції, 10 % - ноотропні засоби, і лише 1/3 пацієнтів отримують лікування ати- дементними препаратами. Проте доведену терапевтичну ефективність в лікуванні деменцій мають лише інгібітори ацетилхолінестерази та блокатори глутаматних ММБА рецепторів [1, 3]. Терапія хворих з когнітивними розла­дами повинна бути максимально ранньою, тривалою та адекватною. Деякі автори наголошують на необхідності пожиттєвого прийому антидементних препаратів. Лі­кування деменцій є справжнім викликом професійній компетентності фахівців з охорони психічного здоров’я, піднімає ряд діагностичних і терапевтичних питань.

Нещодавно в Україні з’явився принципово новий, інноваційний комбінований препарат (Когніфен), який містить у своєму складі два абсолютно різних за хіміч­ною структурою та фармакологічними властивостями компоненти, які оптимально доповнюють один одного з точки зору клініко-фармакологічних ефектів, - фенібут (300 мг) та іпідакрин (5 мг). Препарат одночасно впливає на фундаментальні нейромедіаторні механізми розвитку дементного синдрому - холін-, ГАМК- та дофамінергічні [4-6, 7].

Матеріали та методи дослідження

Всього у дослідженні взяли участь 107 пацієнтів, які отримували лікування на базі Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру ім. Співака, Сумського обласного клінічного госпіталю для ветера­нів війни, Геріатричного пансіонату, Четвертої міської лікарні м. Суми. Усі хворі отримали курс лікування Ког- ніфеном впродовж 30 днів. Запропонована зручна схема прийому препарату: I тиждень - по 1 капсулі 2 рази на день, II тиждень - по 1 капсулі 3 рази на день, III - IV тижні - по 2 капсули 2 рази на день. Повторне обстежен­ня пройшли 93 особи, які лікувалися Когніфеном. Решта хворих з різних причин вибули з дослідження. Діагности­ку розладів психіки та поведінки проводили відповідно до МКХ-10. Від хворих та їх піклувальників отримували згоду на проведення діагностики і лікування. Лікуван­ня проводили препаратом АТ «Олайнфарм» Когніфен (Латвія), який виробляється згідно з євростандартами.

Для досягнення поставленої мети ми використову­вали наступні методи дослідження: клінічний, псиході- агностичний (шкала MMSE, клінічна рейтингова шкала деменції (CDR), тест Бартела для оцінки активності у повсякденному житті (Barthel Activities of Daily Living (ADL) Index)) та метод статистичної обробки даних.

Результати та їх обговорення

Для розуміння впливу Когніфену при різних формах деменції була проаналізована терапевтична динаміка в залежності від форми деменції. Згідно з метою до­слідження були виділені три групи деменцій: деменції при хворобі Альцгеймера, судинні деменції та змішані деменції. До групи хворих з деменціями при хворобі Альцгеймера увійшли 32, до групи хворих з судинними деменціями - 42, до групи хворих зі змішаними демен­ціями - 33 пацієнти.

Результати вираженості загального показника когнітивного дефіциту у хворих трьох груп представлені на рисунку 1.

При деменціях, що обумовлені хворобою Альцгейме­ра, середній загальний показник когнітивного дефіциту до лікування становив 14,5 бала, що відповідає деменції помірного рівня. Після лікування Когніфеном середній загальний показник когнітивного дефіциту збільшився та становив 15,9 балів, що також відповідало помірному рівню деменції. При наявності позитивної динаміки в процесі застосування Когніфену вірогідних розбіжнос­тей, які б доводили ефективність застосування цього пре­парату для лікування деменцій при хворобі Альцгеймера, виявлено не було.

При судинних деменціях загальний показник когні- тивного дефіциту до лікування становив 17,1 бала, що відповідає деменції помірного рівня. Після застосуван­ня Когніфену цей показник збільшився до 20,73 бала, що відповідає деменції легкого рівня. Отримані дані вірогідно відрізнялись на рівні р<0,01 при 1=2,589, що доводить ефективність застосування Когніфену для зниження когнітивного дефіциту у пацієнтів з судин­ними деменціями.

При деменціях змішаного типу середні показники когнітивного дефіциту до та після лікування були прак­тично однаковими ((14,50±5,95 балів) та (14,00±6,59 ба­лів) відповідно) та характеризувалися помірним рівнем вираженості деменції.

Для визначення діагностичного коефіцієнта впливу Когніфену на зниження вираженості деменції був про­ведений аналіз динаміки рівнів деменції у пацієнтів трьох груп, представлений у таблиці 1.

Визначено, що до лікування у більшості хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера був помірний рі­вень деменції (59,38±12,2)%, тоді як у 28,13% - тяж­кий рівень та у 6,25% - легкий рівень деменції. Після лікування Когніфеном кількість пацієнтів з тяжким та помірним рівнями деменції знизилась ((16,13±4,92)% та (48,39±11,6)% відповідно), а кількість пацієнтів з легким рівнем деменції значно збільшилась - (29,03±8,15)%, (р<0,01, ДК=6,67, МІ=0,76).

При судинних деменціях до лікування у 57,14% пацієнтів був помірний рівень деменції (11-19 балів за ММ8Е), у 19,05% спостерігали окремі ознаки деменції (24-27 балів), у 14,29% - легкий рівень деменції (20-23 бали) та лише у 9,52% виявлено тяжкий рівень демен­ції (0-10 балів). Після курсу лікування Когніфеном відмічена позитивна динаміка, яка проявлялась збіль­шенням кількості хворих з легким рівнем деменції та окремими її ознаками ((20,00±6,17)% та (33,33±9,39)% відповідно), у деяких пацієнтів зникли когнітивні по­рушення ((6,67±2,22)%) та значно зменшилась кіль­кість пацієнтів з помірним ((33,33±9,39)%) (р<0,026, ДК=-2,34, МІ=0,28) та тяжким ((6,67 ± 2,226)%) рівнями деменції.

При деменціях змішаного типу до лікування у 48,48 % пацієнтів спостерігали помірний, у 27,27 % - тяжкий, у 18,18 % - легкий рівень вираженості деменції; у 6,06 % визначались окремі ознаки деменції.

Після лікування Когніфеном збільшилась кількість пацієнтів з наявністю окремих ознак деменції і легким рівнем деменції ((9,38±2,88)% та (21,88±6,249)% відпо­відно) та зменшилась кількість хворих з помірним і тяж­ким рівнями деменції ((43,75±10,60)% та (25,00±6,98)% відповідно), однак ця позитивна динаміка не набувала вірогідних значень.

Отже, отримані результати доводять ефективність застосування Когніфену при деменціях судинного ґе- незу та при хворобі Альцгеймера, що полягає у тому, що Когніфен позитивно впливає на зміну вираженості когнітивних порушень.

Для оцінки специфіки когнітивного статусу та його динаміки у процесі лікування Когніфеном при різних типах деменцій був проведений детальніший аналіз показників когнітивних функцій за тестом ММ8Б (табл. 2). Так, при хворобі Альцгеймера до лікування найбільш ураженими були такі когнітивні функції як пам’ять ((10,00±0,62)%), праксис ((15,00±0,37)%), кон­центрація уваги ((26,00±1,76) %) та орієнтування у часі та місці ((20,00±1,39) % та (52,2±1,10) % відповідно). Найменш ураженими виявилися функції сприйняття ((84,33±0,86)%), виконання команд ((84,33±1,10) %), мова та читання ((69,00±1,02)% та (61,50±0,91)% відповідно).

Після лікування Когніфеном у пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера спостерігали позитивну дина­міку здібності до називання предметів й побудови речень ((75,33±1,01)%), читання ((75,00±0,83) %) та графічного зображення предметів ((20,00±0,41)%). Покращилось орієнтування у часі ((36,00±1,64) %), а також значно поліпшилось орієнтування у місці ((72,00±1,31)%) (1=2,768, р< 0,008).

У хворих з судинними деменціями до лікування відмі­чалось значне порушення таких когнітивних функцій як пам’ять ((19,00±0,91)%), здібність до графічного зобра­ження ((28,00±0,46)%) та читання ((50,00±0,83)%), орі­єнтування у часі та місці ((41,80±2,09)% та (68,4±1,55)% відповідно), концентрація уваги та здібність до рахуван­ня ((43,80±1,89) %). Найбільш збереженими виявилися такі функції як сприйняття (100%), здібність до вико­нання команд, називання предметів та побудови речень ((73,00±1,19)% та (71,33 ± 0,84)% відповідно).

Після застосування Когніфену для лікування хворих на судинні деменції відмічали значне поліпшення проце­су орієнтування у часі ((64,00±1,97)%) (1=2,261, р<0,027) та у місці ((84,00±1,24)%) (1=2,257, р<0,027), здібності до зображення графічних малюнків ((60,00±0,50)%) (1=2,770, р<0,007).

Також спостерігали тенденцію до покращення таких функцій як пам’ять ((28,66±1,17)%), мова ((75,33±0,78)%), концентрація уваги ((58,60±2,18)%), виконання команди ((80,00±1,22) %) та читання ((66,50±0,80)%).

У пацієнтів зі змішаними деменціями до лікування спостерігався когнітивний дефіцит у таких функціях як пам’ять ((22,00±0,87)%), праксис ((41,00±0,65)%), сприй­няття ((72,00±0,92)%), концентрація уваги й здібність до рахування ((30,00±1,47)%) і читання ((41,50±0,56)%), орієн­тування у часі та місці ((41,60±1,74)% та (60,00±1,38) % відповідно), здібності виконувати команди та називати предмети ((55,33±1,13)% та (63,66±0,78)% відповідно).

Після лікування Когніфеном у пацієнтів зі змішаними деменціями спостерігали тенденцію до покращення орієн­тування у часі та місці ((42,40±1,41)% та (62,40±1,59)% відповідно), процесів побудови мови ((66,66±1,15)%), читання ((56,00±0,62)%), праксису ((50,00±0,52) %) та виконання команд ((70,66±1,09)%), але ці зміни не до­сягали вірогідних розбіжностей.

Отримані дані доводять, що Когніфен позитивно впливає на відновлення когнітивних функцій, насампе­ред при судинних деменціях, а також при деменціях, що спричинені хворобою Альцгеймера. Специфіка впливу Когніфену полягає в покращенні процесу орієнтування у місці та часі, а також здібності до графічного зображення.

Для оцінки ефективності застосування Когніфену при лікуванні різних типів деменцій був проведений аналіз впливу цього препарату на динаміку соціального функціонування за тестом Бартела (рис. 2). Оцінювали ступінь самостійності у прийомі їжі, одяганні, прийомі ванни, туалету, пересуванні. При деменціях, обумов­лених хворобою Альцгеймера, до лікування сумарний бал дорівнював 78,75, що відповідало помірному рівню залежності від оточуючих у повсякденному житті. Після лікування Когніфеном цей показник істотно не змінив­ся - (76,11±29,48) балів.

У пацієнтів з судиною деменцією індекс повсякденної активності складав 61,25 балів, що також відповідало помірному рівню залежності від оточуючих у повсяк­денному житті. Після застосування Когніфену у цих пацієнтів індекс повсякденного функціонування знач­но збільшився - (78,93±20,74) балів, (1=2,930, р<0,01), що свідчить про покращення самостійності пацієнтів із судиною деменцією в самообслуговуванні у повсяк­денному житті.

Рис. 2. Вплив Когніфену на динаміку повсякденної активності при різних типах деменцій (за результатами тесту Бартела)

У пацієнтів зі змішаним типом деменції індекс по­всякденної активності дорівнював 68,75 бала, що, як і при інших типах деменції, відповідає помірному рівню залежності від оточуючих. Після курсу лікування Ког- ніфеном рівень соціального функціонування пацієнтів даної групи істотно не змінився - 64,28 балів.

Отримані дані доводять, що Когніфен позитивно впливає на соціальне функціонування і здатність до са­мообслуговування в повсякденному житті при судинних деменціях.

Для оцінки ефективності Когніфену була викорис­тана клінічна рейтингова шкала деменції (CDR), що до­зволила оцінити вплив Когніфену на динаміку ступеня та специфіки когнітивних порушень у хворих на різні типи деменції. Встановлено, що до лікування пацієнти з деменцією при хворобі Альцгеймера мали помірні порушення пам’яті (2,25±0,73), мислення (2,25±0,84) і самообслуговування (1,75±0,73), відмічались помірна дезорієнтація у місці та часі (2,29±0,84), втрачена само­стійність перебування поза домом (2,20±0,91), звуження кола інтересів (1,91±0,77) (рис. 3).

Після лікування Когніфеном в групі хворих на де­менції при хворобі Альцгеймера спостерігалося значне покращення процесу орієнтування (1,68±0,77) (t=2,289, p<0,025), а також тенденція до покращення запам’ятовування поточних подій (1,87±0,61) та змен­шення труднощів при розв’язанні задач (2,12±0,61). Когніфен не впливав на зміну поведінки вдома, процес само­обслуговування та взаємодію з оточуючими ((2,12±0,80), (1,87±0,61) та (2,25±0,85) відповідно).

При судинних деменціях до лікування відмічався середній рівень порушення процесу самообслуговуванняня (1,57±0,95), запам’ятовування (1,60±0,81) і мислення (1,60±0,92), а також спостерігалися дезорієнтація у місці та часі (1,71±1,11), звуження інтересів (1,74±0,89) та труднощі у встановленні контактів з оточуючими (1,74±0,89).

Після застосування Когніфену при лікуванні судин­ної деменції відмічалось значне покращення орієнту­вання (1,22±0,77) (t=1,929, p< 0,05), а також тенденція до покращення процесу мислення (1,34±0,64) та розширен­ня кола інтересів до різних видів діяльності (1,59±0,95). Не виявлений позитивний вплив Когніфену на зміну взаємодії з оточуючими, процесу пам’яті та якості само­обслуговування ((1,81±0,95), (1,66±0,87) та (1,66±1,01) відповідно).

Пацієнти зі змішаним типом деменції до лікування характеризувались втратою самостійності перебуван­ня поза домом (2,18±0,85), звуженням кола інтересів (1,86±0,88), труднощами в ухваленні рішень та ана­лізі (1,81±0,85), порушенням у сфері самообслуго­вування (1,81±0,93), а також наявністю мнестичних порушень та дезорієнтації ((1,63±0,88) і (1,50±0,85) відповідно).

Після лікування Когніфеном у групі хворих зі змі­шаним типом деменції спостерігалась тенденція до по­зитивної динаміки в сферах орієнтування, мислення та взаємодії з оточуючими ((1,35±0,99), (1,78±0,78) та (1,85±0,86) відповідно), однак ці позитивні зміни не набували вірогідних значень. Когніфен не впливав на зміну поведінки вдома, процес самообслуговування та мнестичні процеси ((1,92±1,05), (2,07±1,12) та (1,64±0,82) відповідно).

Отже, аналіз впливу Когніфену на динаміку ступеня та специфіки когнітивних порушень у хворих на різні типи деменції довів, що цей препарат позитивно впли­ває, насамперед, на процес орієнтування при судинних деменціях та деменціях при хворобі Альцгеймера.

Висновки

Отримані результати доводять ефективність застосу­вання Когніфену при деменціях судинного ґенезу легкого та помірного ступенів та при хворобі Альцгеймера, що виявляється у позитивному впливі на зміну вираженості когнітивних порушень.

Специфіка впливу Когніфену полягає в покращенні процесу орієнтування у місці та у часі, а також здібностей до графічного зображення та праксису.

Встановлено, що Когніфен позитивно впливає на соціальне функціонування і здатність до самообслуго­вування (прийом їжі, одягання, пересування, відвіду­вання туалету) у повсякденному житті при судинних деменціях.

Список використаної літератури

1. Любов Е. Б. Клинико-эпидемиологические, фармакоэпидемиологические и экономические аспекты старческих деменций / Е. Б. Любов, И. Р. Еналиев, Т. П. Крюченкова // Социальная и клиническая психиатрия. - 2010. - Т. 20, вып. 2. - С. 33-38.
2. Левин О. С. Диагностика и лечение деменции в клинической практике /О. С. Левин. - М. : Медпресс, 2010. - 256 с.
3. Дубенко А. Е. Патогенетическая терапия когнитивных расстройств и деменции с доказанной эффективностью / А. Е. Дубенко, В. И. Коростий // Международный неврологический журнал. - 2017. - № 1 (87). - С. 109-114.DOI: 10.22141/2224-0713.1.87.2017.96545.
4. Lee R. T. Cholinergic neurons as a target of pharmacotherapeutic strategy of Alzheimer's disease / R. T. Lee, I. O'Connor, H. P. Preston // Cholinergic Neurotransmission and Neurological Diseases. - Butterworth : Manders&Co, 2014. - P. 134-162.
5. Бурчинский С. Г. Инновации в стратегии фармакотерапии ранних когнитивных расстройств / С. Г. Бурчинский, Е. В. Демченко // Международный неврологи­ческий журнал. - 2016. - № 6 (84). - С. 85-89.
6. Evans T. L. Cognitive enhancers: new sight on the old problem / T. L. Evans // Ann. Rev. Pharmacol. Pharmacother. - 2012. - Vol. 5. - P. 34-50.
7. Мищенко Т. С. Когнифен в постинсультной реабилитации больных / Т. С. Ми­щенко, В. М. Мищенко, И. В. Здесенко // Український вісник психоневрології. - 2016. - Т. 24, вип. 3 (88). - С. 89-96.

 

References

1. Lyubov, E. B., Enaliev, I. R., & Kryuchenkova, T. P. (2010). Kliniko-epidemio- logicheskie farmakoepidemiologicheskie i ekonomicheskie aspekty starcheskikh dementsii [Clinical-epidemiological, pharmacoepidemiological and economic aspects of senile dementia]. Sotsialnaia i klinicheskaia psikhiatriia - Social and Clinical Psychiatry, vol. 20, issue 2, pp. 33-38. (In Russian).
2. Levin, O. S. (2010). Diagnostikailecheniedementsiiv klinicheskoipraktike [Diagnosis and treatment of dementia in clinical practice]. Moscow: Medpress, 256 p. (In Russian).
3. Dubenko, A. Ye., & Korostii, V. I. (2017). Patogeneticheskaia terapiia kognitivnykh rasstroistv i dementsii s dokazannoi effektivnostiu [Pathogenetic therapy of cognitive disorders and dementia with proven efficacy]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal - International Neurological Journal, no. 1 (87), pp. 109-114. (In Russian). DOI: 10.22141/2224-0713.1.87.2017.96545.
4. Lee, R. T., O'Connor, I., & Preston, H. P. (2014) Cholinergic neurons as a target of pharmacotherapeutic strategy of Alzheimer's disease. Cholinergic Neurotransmission and Neurological Diseases (pp. 134-162). Butterworth: Manders&Co.
5. Burchynskyi, S. H., & Demchenko, O. V. (2016). Innovatsii v strategi farmakoterapii rannikh kognitivnykh rasstroistv [Innovations in pharmacotherapy strategy on the early stages of cognitive impairment]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal - International Neurological Journal, no. 6 (84), pp. 85-89. (In Russian).DOI: 0.22141/2224-0713.6.84.2016.83124.
6. Evans, T. L. (2012). Cognitive enhancers: new sight on the old problem. Ann. Rev. Pharmacol. Pharmacother, vol. 5, pp. 34-50.
7. Mishchenko, T. S., Mishchenko, V. M., & Zdesenko, I. V. (2016). Kognifen v postinsultnoi reabilitatsii bolnykh [Cogniphen in post-stroke rehabilitation patients]. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii - Ukrainian Journal psychoneurology, vol. 24, issue 3 (88), pp. 89-96. (In Russian).

 

НЕЙРОПРОТЕКЦИЯ КОГНИТИВНОГО ДЕФИЦИТА У БОЛЬНЫХ ДЕМЕНЦИЯМИ АЛЬЦГЕЙМЕРОВСКОГО И НЕАЛЬЦГЕЙМЕРОВСКОГО ТИПОВ

И. Г. Мудренко

Актуальность. Поиск эффективных средств сохранения и восстановления мнестических функций у лиц с когнитивными расстройствами является приоритетным в области охраны психического здоровья.

Цель - сравнить влияние лекарственного средства ^гнифен на динамику когнитивных функций и повседневную активность у больных различными видами деменции.

Материалы и методы. На базе лечебных учреждений г. Сумы получили лечение всего 107 больных: с деменциями при болезни Альцгеймера - 32 (29,9%) пациента, с сосудистыми деменціями - 42 (39,2%) пациента, со смешанной формой деменции - 33 пациента (30,8 %). Использовались методики: шкала MMSE; клиническая рейтинговая шкала деменции (CDR), тест Бартела, метод статистической обработки результатов.

Результаты. На основании сравнительного анализа доказана эффективность применения Когнифена при сосудистых деменциях (p≤0,026, ДК=-2,34, МИ=0,28) и при болезни Альцгеймера (p≤0,01, ДК=6,67, МИ=0,76), которая заключается в положительной динамике уровня выраженности когнитивных нарушений. Специфика влияния Когнифена при сосудистой деменции заключается в улучшении праксиса (t=2,770, p≤0,007) и процесса ориентировки во времени (t=2,261, p≤0,027) и в месте (t=2,257, p≤0,027), а при деменциях, обусловленных болезнью Альцгеймера, – ориентировки в месте (t=2,768, p≤0,008)). Результаты анализа по тесту Бартела продемонстрировали положительное влияние Когнифена на социальное функционирование и способность к самообслуживанию в повседневной жизни при сосудистой деменции.

Выводы. Результаты исследования свидетельствуют об улучшении высших корковых функций, способности к ориентированию во времени и месте, незави­симости в быту у больных сосудистой и деменцией вследствие болезни Альцгеймера.

Ключевые слова: сосудистая деменция, деменция вследствие болезни Альцгеймера, когнитивный дефицит, ингибиторы ацетилхолинэстеразы, лечение, Когнифен, способность к самообслуживанию.