ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ И БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕПАРАТА ОЛАТРОПИЛ® В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКИХ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ПАЦИЕНТОВ ВЫСОКОГО И ОЧЕНЬ ВЫСОКОГО СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОГО РИСКА
О.М. Барна, Я.В. Корост, О.О. Алифер, В.О. Малеева, Ю.И. Романюк

8 октября 2018 г. olfa

Журнал «Ліки України» №1 (217) /2018

 

 

О.М. БАРНА¹, д. мед. н., професор; Я.В. КОРОСТ¹, к. мед. н.; О.О. АЛІФЕР¹,
В.О. МАЛЄЄВА², Ю.І. РОМАНЮК¹

¹ – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ; ² – МЦ «Превентклініка», Київ

 

Резюме

 

Мета дослідження: оцінити ефективність препарату Олатропіл (АТ «Олайнфарм», Латвія) в комплексно­му лікуванні пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями високого та дуже високого серцево-судинного ризику (ССР).

Матеріали та методи. В одноцентрове рандомізоване контрольоване дослідження були включені 61 пацієнт з діагнозом артеріальна гіпертензія ІІ-ІІІ ступеня, що мали фактори ризику серцево-судинних захворювань, отримували стандартну антигіпертензивну терапію і були розділені на групи. Група порів­няння (20 пацієнтів) отримувала пірацетам у дозі 0,4 г 3 рази на добу Підгрупа А (помірного ССР) - 20 пацієнтів віком 40-60 років, які отримували комбінований препарат Олатропіл у дозі 1 капсула 3 рази на добу Підгрупа Б (високого ССР) - 21 пацієнт віком старше 60 років, які отримували Олатропіл у дозі 1 капсула 3 рази на добу.

Оцінку стану хворого проводили до лікування, на 30-й та 60-й день лікування. Ефективність лікування оцінювали на підставі динаміки нейропсихологічного обстеження та оцінки якості життя на підставі опиту- вальників з якості життя, САН, визначення рівня тривоги і депресії.

Результати. Додавання до антигіпертензивної терапії Олатропілу зумовило зменшення тривожності, покращення показників САН більшою мірою, ніж в у тих, хто отримував пірацетам. Більш значущий позитив­ний вплив на якість життя було отримано в підгрупі Б.

Висновки. Додавання до антигіпертензивної терапії церебропротектора Олатропілу дозволяє протягом 2 місяців достовірно покращити якість життя у пацієнтів з АГ ІІ і ІІІ ступеня, особливо у пацієнтів віку 60+, що сприяє їх тривалій соціальній активності.

Ключові слова: хронічні цереброваскулярні захворювання, артеріальна гіпертензія, якість життя, Олатропіл

 

Судинні когнітивні розлади - це порушення коркових функцій, які виникають внаслідок цереброваскулярного захворювання. Саме пам'ять, мислення, увага, мова та інші мозкові функції - це одна з основних мішеней судинних порушень головного мозку Звичайно, на фоні стійких когнітивних порушень якість життя пацієнта та його рідних може значно знижуватися, тому вчасно виявити, діагностувати ступінь порушення мозкового кровообігу - першочергова задача лікаря. Варто зазначити, що більшість порушень когнітивного характеру можуть бути зворотними при хронічному перебігу недостатності мозкового кровообігу, тому необхідно розпочинати терапію якнайшвидше, вже на перших її проявах.

В першу чергу лікар має вплинути на причину виникнення цереброваскулярного захворювання. Саме етіопатогенетичне лікування є основою та запорукою ефективного лікування. Тому значна увага приділяється гіпотензивній терапії, яка забезпечує контроль артеріального тиску. Також обов'язково проводиться корекція інших факторів ризику, антитромбоцитарна і гіполіпіде- мічна терапія, вплив на вуглеводний обмін.

Важливе місце в терапії цереброваскулярних захворювань мають ноотропні препарати. Саме завдяки їх застосуванню часто настає додаткове покращення самопочуття пацієнта. Одним із таких препаратів є Олатропіл® (АТ «Олайнфарм», Латвія). Це ком­бінований препарат, одна капсула якого містить гамма-аміномас- ляної кислоти (аміналону) 0,125 г та пірацетаму 0,25 г. Олатропіл забезпечує виражений синергізм дії за рахунок різних механізмів дії кожного з компонентів препарату Зменшення в 2 рази тера­певтичного дозування пірацетаму і аміналону в препараті Олатропіл знижує ризик розвитку і вираженість прояву побічних ефектів, які зазвичай виникають на фоні прийому пірацетаму (збу­дження, дратівливість, порушення сну), особливо у людей літньо­го віку Олатропіл є ефективною комбінацією двох справжніх ноотропів, що дозволяє оптимізувати монотерапію кожним із препаратів окремо і знизити ризик розвитку побічної дії пірацетаму, що особливо важливо у пацієнтів старше 60 років. Водночас питання вивчення впливу Олатропілу на якість життя вимагає подальших досліджень.

 

Матеріали та методи дослідження

 

Мета дослідження - оцінити ефективність препарату Олатропіл (АТ «Олайнфарм», Латвія) в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями високого та дуже високого серцево-судинного ризику (ССР).

В одноцентрове рандомізоване контрольоване дослідження були включені 61 пацієнт віком старше 18 років з діагнозом арте­ріальна гіпертензія ІІ-ІІІ ступеня, що мали фактори ризику серце­во-судинних захворювань (тютюнокуріння, надмірна маса тіла, гіперхолестеринемія) та хронічні судинні захворювання головно­го мозку (гіпертензивна енцефалопатія І ст.).

Всі пацієнти отримували комбіновану антигіпертензивну тера­пію (інгібітори АПФ та антагоністи кальцію) і перебували під спо­стереженням лікарів. Хворі були розділені на 2 групи - група порівняння та основна група спостереження, учасники якої були поділені ще на 2 підгрупи:

• підгрупа А (помірного ССР) - 20 пацієнтів віком 40-60 років, які отримували комбінований препарат Олатропіл в дозі 1 капсула 3 рази на добу (в одній капсулі - аміналон 0,125 г, пірацетам 0,250 г);
• підгрупа Б (високого ССР) - 21 пацієнт віком старше 60 років, які отримували Олатропіл в дозі 1 капсула 3 рази на добу;
• група порівняння - 20 пацієнтів, стандартна антигіпертензив- на терапія + пірацетам в дозі 0,4 г 3 рази на добу

Розподіл пацієнтів за групами здійснювався методом випад­кової вибірки (рандомізація проводилася методом «сліпого кон­верта»). Характеристика груп пацієнтів представлена в таблиці.

Оцінку стану хворого проводилидо лікування, на 30-й та 60-й день лікування. Ефективність лікування оцінювали на підставі дина­міки нейропсихологічного обстеження та оцінки якості життя на підставі таких опитувальників.

1. Оцінку якості життя (ЯЖ) проводили за допомогою україн­ської версії опитувальника Medical Outcomes Study Short form 36 (MOS SF-36), який належить до загальних (неспецифічних) опиту­вальників і широко застосовується в різних дослідженнях ЯЖ. Пункти опитувальника дозволяють оцінити різні сторони якості життя, оскільки згруповані у 8 шкал: фізичне функціонування (PF); рольове функціонування, зумовлене фізичним станом (RP); біль (BP); загальний стан здоров'я (GH); життєздатність (суб'єктивне відчуття повноти сил та енергії або навпаки - відсутність сил) (VT); соціальне функціонування (SF); рольове функціонування, зумовле­не емоційним станом (RE); психічне здоров'я (MH).

Отримувані при обробці даних бали для кожної шкали варію­ють у межах від 100 (максимальний результат - повне благополуч­чя) до 0. Шкали об'єднуються в дві групи, які визначають фізичну компоненту здоров'я або фізичне благополуччя (РН - physical health), і психологічну компоненту здоров'я, або душевне благо­получчя (МН - mental health). Чим вище бал за шкалою - тим краще показники якості життя.

1. Для оцінки елементів психофізіологічного статусу викорис­тана шкала «Самопочуття. Активність. Настрій» («САН»). Даний опитувальник являє собою карту (таблицю), яка містить 30 пар слів, що відображають досліджувані особливості психоемоцій­ного стану (самопочуття, настрій, активність). При розробці мето­дики автори виходили з того, що три основні складові функціональ­ного психоемоційного стану - самопочуття, активність і настрій можуть бути охарактеризовані полярними оцінками, між якими існує континуальна послідовність проміжних значень. Отримана за цією методикою оцінка 4 і нижче вказує на зниження само­почуття, активності, настрою. Середній бал шкали, що свідчить про сприятливий стан досліджуваного, знаходиться в ділянці оцінки 5 і вище.
2. Оцінка уваги проводилася за допомогою коректурної проби і таблиці Шульте.
3. Оцінка когнітивного статусу пацієнтів - за короткою шкалою оцінки психічного статусу MMSE.
4. Оцінка особистісної та реактивної тривожності (опитуваль- ник Спілберга).
5. Оцінка депресивності - за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS.

Переносимість препарату оцінювалася дослідником за такою шкалою:

• «добра» - при об'єктивному огляді та/або лабораторних дослідженнях в динаміці не виявляються будь-які патологічні зміни або клінічно значущі відхилення і/або пацієнт не зазна­чає прояви побічних реакцій;
• «задовільна» - при об'єктивному огляді та/або лабораторних дослідженнях в динаміці виявляються незначні зміни тимча­сового характеру, що не вимагають зміни схеми лікування досліджуваними препаратами, і/або пацієнт відзначає прояв незначних побічних реакцій, що не завдають значних проблем і не вимагають відміни препарату;
• «незадовільна» - при об'єктивному огляді та/або лабора­торних дослідженнях в динаміці виявляються значні зміни, що вимагають відміни досліджуваного препарату і проведення додаткових заходів. І/або пацієнт відзначає прояв побічної реакції, що має значний негативний вплив на його стан, що вимагає відміни препарату і застосування додаткових медичних заходів.

Таблиця. Характеристика пацієнтів

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою статистичних програм «Statistica 6.0» та «Microsoft Excel». Для визначення достовірності результатів при правильному розподілі даних використовували критерій Стьюдента, а при неправильно­му - Вілксона-Мана-Уітні.

Результати та їх обговорення

У всіх пацієнтів, залучених до дослідження, було діагностовано зниження когнітивної функції. Серед скарг переважали головний біль, запаморочення, шум у вухах, зниження пам’яті, працездатності. При нейропсихологічному тестуванні було виявлено достовірне зниження короткочасної пам’яті та уваги, більш виражене з віком та наявністю більшої кількості факторів ССР (пацієнти в підгрупі Б). Середні показники швидкості виконання завдань за таблицями Шульте на початку дослідження в підгрупі А становили 58,2±11,7 с; в підгрупі Б – 61,3±7,8; у групі порівняння – 56,35±8,4 с (p<0,01). Під впливом лікування через 60 днів середній час виконання завдання за таблицями Шульте достовірно зменшився на 21,2% с – в групі порівняння, в підгрупі А – на 27,4%, в підгрупі Б – на 23,8%. Отже, застосування препарату Олатропіл пришвидшує сенсомоторні реакції та посилює концентрацію уваги, працездатність у пацієнтів з гіпертензивною енцефалопатією у динаміці, це більш притаманне молодшим пацієнтам з меншою кількістю факторів ризику. Під впливом терапії достовірно покращилися когнітивні функції в усіх групах пацієнтів. Виявлено тенденцію до покращення орієнтування, рахункових операцій, пам’яті за шкалою MMSE – більш виражену в групі спостереження порівняно з групою, що приймала пірацетам.

Функціональний стан пацієнтів оцінювали за допомогою тестування за шкалою диференційної самооцінки функціонального стану САН (рис. 1). На першому візиті мало місце не тільки зниження функціональних показників, а й їх диспропорція – превалювало зниження самопочуття і активності, більш виражене в підгрупі Б. Після 60-денного курсу терапії відзначалося поліпшення всіх показників (самопочуття, активності, настрою), особливо настрою. Зазначені зміни мали місце в трьох групах, однак пози­тивна динаміка більшою мірою реєструвалася серед пацієнтів, які отримували Олатропіл, особливо в підгрупі Б пацієнтів віку 60+ (на 8,8%, р<0,05) порівняно з 8,4% - в підгрупі А та 7,6% - в групі порівняння.

 

Рис. 1. Динаміка показників за шкалою САН під впливом препарату Олатропіл

 

Достовірне зниження показників негативного психоемоцій­ного статусу (депресії, загальної та ситуативної тривожності) за шкалою тривоги і депресії HADS та опитувальником Спілберга спостерігали наприкінці лікування. Зменшення рівня депресії відбулось в підгрупі А на 19,1%, в підгрупі Б - на 17,4%, в групі порівняння - на 14,3%; рівень реактивної та особистісної тривож­ності достовірно знизився в підгрупі А на 36,2%, в підгрупі Б - на 32,3%, в групі порівняння - на 4,2% (рис. 2). Зменшення рівня тривожності в підгрупах А і Б може бути зумовлено, в першу чергу, помірною транквілізуючою дією аміналону, що входить до скла­ду Олатропілу. У пацієнтів молодше 60 років динаміка була більш виражена.

 

Рис. 2. Динамика показників тривоги по шкалі НАDS, бали

 

Хронічні судинні захворювання головного мозку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією істотно впливають на ЯЖ по всіх дослі­джуваних параметрах, проявляючись порушенням як фізичних, так і психоемоційних можливостей.

На початку дослідження більшою мірою у пацієнтів з хронічни­ми судинними захворюваннями головного мозку були знижені показники суб'єктивної оцінки загального стану здоров'я (ОН), життєвої (енергійність, настрій) (V) і соціальної (достатня емоцій­на і фізична здатність до спілкування з іншими людьми) да) актив­ності в усіх групах, а у пацієнтів 60+ років достовірно порівняно з пацієнтами групи порівняння і пацієнтами молодше 60 років було значно знижено також показник рольового функціонування, зумов­леного фізичним станом (RР).

Лікування протягом 60 діб достовірно покращило стан якості життя у пацієнтів всіх груп. На 60-ту добу лікування в підгрупах, що отримували Олатропіл, були отримані вірогідно кращі показники порівняно зі станом при зверненні та з групою порівняння, яка отримувала пірацетам (рис. 3-5).

Найбільшу користь щодо покращення якості життя було отри­мано в підгрупі Б (рис. 5), де достовірно порівняно з показниками до лікування збільшилися всі оцінювані параметри, але найвід- чутніше відреагували такі показники, як рольове функціонування, зумовлене фізичним станом (RP) (збільшення в 1,96 разу, р<0,05), рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (RE) (збіль­шення в 1,78 разу, р<0,05), соціальне функціонування (SF) (збільшення в 1,6 разу, р<0,05). В групі порівняння і підгрупі А найбільше покращився показник рольового функціонування, зумовленого емоційним станом (RE) (збільшення в 2,5 і 2 рази відповідно, р<0,05), тобто емоційний стан покращився і не заважає виконанню роботи або іншої повсякденної діяльності.

 

Рис 3. Порівняння параметрів якості життя до лікування та на 60 добу спостереження між групою спостереження (Олатропіл) та групою порівняння

 

Рис. 4. Порівняння параметрів якості життя до лікування та на 60-ту добу спостереження між групами, бали

 

Рис. 5. Динаміка показників якості життя в результаті проведеного лікування по групах

 

Препарат Олатропіл мав добру переносимість і не викликав побічних ефектів. Тяжких або серйозних небажаних явищ (НЯ) не відзначено в жодній із груп. Ніхто з пацієнтів не припинив лікування передчасно через НЯ.

Оцінка пацієнтами загальної переносимості досліджуваного препарату Олатропіл наприкінці дослідження згоджувалася з відповідною оцінкою дослідника. Всі пацієнти в обох підгрупах оцінили переносимість як «добру».

 

Висновки

Якість життя є важливим критерієм ефективності лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, особливо у пацієнтів літнього віку, високого ССР і при артеріальній гіпертензії ІІІ ступеня.Застосування комбінованого препарату Олатропіл у пацієнтів з артеріальною гіпертензією дає позитивний ефект на психоневрологічний стан. Додавання до антигіпертензивної терапії церебропротектора Олатропілу дозволяє протягом 2 місяців достовірно покращити якість життя у пацієнтів з АГ ІІ-ІІІ ступеня, особливо у пацієнтів старше 60 років, що сприяє тривалій соці­альній активності.

При порівнянні з препаратом пірацетам лікування Олатропілом більш виражено впливає на фізичну компоненту якості життя, а також ефективніше покращує показники тривожності за шкалою тривоги і депресії.

Олатропіл має ноотропний, вегетостабілізуючий і анксіолітич- ний ефекти, його можна рекомендувати для лікування гіпертен- зивної енцефалопатії з когнітивними, тривожними та депресивни­ми розладами. Препарат Олатропіл є безпечним з достатнім профілем безпеки і переносимості.

Олатропіл - комбінація двох класичних ноотропів як альтер­натива пірацетаму, особливо у пацієнтів літнього віку.

 

Резюме

Оценка эффективности и безопасности препарата Олатропил в комплексном лечении хронических цереброваскулярных заболеваний у пациентов высокого и очень высокого сердечно-сосудистого риска

О.Н. Барна¹, Я.В. Корост¹, О.А. Алифер¹, В.А. Малеева², Ю.И. Романюк¹

¹Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев; ²МЦ «Превентклиника», Киев

 

Цель исследования: оценить эффективность препарата Олатропил (АО «Олайнфарм», Латвия) в комплексном лечении пациентов с хроничес­кими цереброваскулярными заболеваниями высокого и очень высокого сердечно-сосудистого риска (ССР).

Материалы и методы. В одноцентровое рандомизированное контр­олируемое исследование были включены 61 пациент с диагнозом арте­риальная гипертензия II—III степени, которые имели факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний, получали стандартную антигипертен- зивную терапию и были разделены на группы. Группа сравнения (20 пациентов) получала пирацетам в дозе 0,4 г 3 раза в сутки. Подгруппа А (уме­ренного ССР) - 20 пациентов в возрасте 40-60 лет, получали комбинированный препарат Олатропил в дозе 1 капсула 3 раза в сутки. Подгруппа Б (высокого ССР) - 21 пациент старше 60 лет, получали Олатропил в дозе 1 капсула 3 раза в сутки.

Оценка состояния больного проводилась до лечения, на 30-й и 60-й день лечения. Эффективность лечения оценивали на основании динамики нейропсихологического обследования и оценки качества жизни на осно­вании опросников по качеству жизни, САН, определение уровня тревоги и депрессии.

Результаты. Добавление к антигипертензивной терапии Олатропила привело к уменьшению тревожности, улучшению показателей САН в боль­шей степени у тех, кто получал пирацетам. Более значимое положительное влияние на качество жизни было получено в подгруппе Б.

Выводы. Добавление к антигипертензивной терапии церебропротек­тора Олатропила позволяет в течение 2 месяцев достоверно улучшить качество жизни у пациентов с АГ II и III степени, особенно у пациентов возраста 60+, что способствует их длительной социальной активности.

Ключевые слова: хронические цереброваскулярные заболевания, артериальная гипертензия, качество жизни, Олатропил

 

Summary

Evaluating the efficacy and safety of the Оlatropil in the complex treatment of chronic cerebrovascular disease in patients with high and very high cardiovascular risk

O.M. Barna¹, Ya.V. Korost¹, O.O. Alifer¹, V.O. Maleeva², Yu.I. Romanyuk¹

¹O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv; ²MC Preventclinic, Kyiv

 

The purpose of the study was to evaluate the efficacy of the drug Olatropil (JSC «Olainfarm», Latvia) in the complex treatment of patients with chronic cerebrovascular diseases of high and very high cardiovascular risk (CVR).

Materials and methods. In one-center randomized controlled trial were included 61 patients with arterial hypertension II–III that had risk factors for cardiovascular disease, received standard antihypertensive therapy and were divided into groups. The comparison group (20 patients) received pyracetam 0.4 g 3 times a day. Subgroup A (moderate CV risk) – 20 patients aged 40 to 60 years who received the combined drug Olatropil 1 capsule 3 times a day.
Subgroup B (high CV risk) – 21 patients over the age of 60 who received Olatropil 1 capsule 3 times a day.
The patient’s condition was evaluated prior to treatment, on the 30th and 60th day of treatment. The effectiveness of the treatment was assessed on the basis of the dynamics of neuropsychological examination and quality of life assessment based on quality of life questionnaires, WAM, anxiety and depression.

Results. Addition of antihypertensive therapy to Olatropil has led to anxiety reduction, improvement in WAM rates to a greater extent than those receiving piracetam. A more significant positive impact on quality of life was obtained in subgroup B.

Conclusions. Addition to antihypertensive therapy of cerebroprotector Olatropil allows within 2 months significantly improve the quality of life in patients with AH II and III, especially in patients aged 60+, which contributes to their long-term social activity.

Key words: chronic cerebrovascular diseases, arterial hypertension, quality of life, Оlatropil

 

Список використаної літератури

1. Статинова Е.А. Комбинированная ноотропная терапия в лечении умеренных когнитивных расстройств [Текст] / Е. А. Статинова, С. А. Селезнёва // Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, вип. 3 (56). - С. 21-23.
2. Антипчук Е.Ю. Олатропил в лечении когнитивных нарушений у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы / Е.Ю. Антипчук, К.Н. Логановский, Н.Ю. Чупровская и др. // Укр. неврол. журн. - 2007. - №4. - С. 75-81.
3. Ярош А.К. Клинико-экспериментальная оценка церебропротективного действия Олатропила [Текст] / А.К. Ярош, Е.Т. Дудко, Л.А. Громов // Клінічна фармація. - 2005. - №1. - С. 12-15.
4. Морозова О.Г. Влияние Олатропила на когнитивные, вегетативные и психоэмоциональные показатели у лиц с хронической церебральной ишемией на фоне артериальной гипертензии / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский, Я.В. Липинская // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - №3. - С. 61-67.
5. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: Executive Summary A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines.