ОПТИМИЗАЦИЯ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ РОТАВИРУСНЫХ ГАСТРОЭНТЕРИТОВ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Л. А. Иванова, М. Н. Гарас

31 июля 2017 г. olfa

Журнал Ліки України №5 (211) /2017

 

 

 

Л. А. ІВАНОВА, М. Н. ГАРАС

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Резюме

Стаття присвячена дослідженню ефективності пероральної регідратаційної терапії у дітей ранньо­го віку з ротавірусним гастроентеритом із застосуванням препарату Регідрон Оптім. За результатами дослідження було виявлено позитивні результати застосування як засобу пероральної регідратаційної терапії препарату Регідрон Оптім за показниками зменшення тяжкості перебігу та тривалості захворю­вання, більш швидкою нормалізацією загального стану та ліквідацією основних клінічних симптомів захворювання та зниження необхідності застосування таким хворим інфузійної регідратаційної терапії.

Ключові слова: ротавірусний гастроентерит, регідратаційна терапія, препарат Регідрон Оптім

За даними дитячого фонду ООН щорічно близько 1,5 млн дітей у віці до 5 років вмирають від зневоднення, пов'язаного з гострою інфекційною діареєю [1], з яких третина летальних випадків пов'язана із ротавірусним гастроентеритом [2]. Окрім ротавірус- ної інфекції, спектр збудників, що викликають гострі кишкові інфек­ції (ГКІ), різноманітний і включає патогенні та умовно-патогенні бактерії, найпростіші, а також інші віруси. Проте саме ротавірусній інфекції (РВІ) належить провідна роль у структурі вірусних діа- рейних захворювань у новонароджених і дітей віком до 5 років [3]. Щорічно у світі перебіг ротавірусного гастроентериту зумовлює близько 11 млн звернень за медичною допомогою та 2 млн випад­ків госпіталізації [2].

У країнах, що розвиваються, ротавірусний гастроентерит є однією з основних причин дитячої смертності та зумовлює при­близно півмільйона смертей на рік серед дітей у віці молодше 5 років. У Сполучених Штатах Америки ротавірусний гастроентерит є причиною смерті у відносно невеликій кількості випадків (при­близно 20-60 смертей на рік серед дітей у віці молодше 5 років). Майже кожна дитина в Сполучених Штатах у віці до 5 років інфіко­вана ротавірусною інфекцією, маніфестна форма якої зумовлю­вала близько 410 тисяч звернень до лікаря та близько 250 тисяч звернень у відділення невідкладної допомоги [4]. У країнах Євросоюзу у довакцинальний період частка ротавірусної інфек­ції серед усіх причин гастроентеритів сягала 20-50% [5].

В Україні статистичний облік захворювання на ротавірусну інфекцію введено лише на початку 90-х років ХХ століття. Тоді її показники в окремі роки коливалися від 0,94 до 3,18 на 100 тисяч населення, а значна кількість випадків залишалася і залишається етіологічно не розшифрованою (близько 45%) [3].

Спектр клінічних проявів ротавірусної інфекції коливається від кількаразового розрідження випорожнень протягом нетривалого терміну до профузної діареї з блювотою, що не припиняється, і Серед обстежених пацієнтів 35 дітей (І клінічна група) з метою пероральної регідратаційної терапії отримували лікарський препарат Регідрон Оптім (сольовий склад для пероральної регідратації), а 23 хворих (ІІ клінічна група) одержували інші регідратаційні пероральні гіпоосмолярні розчини. Обстеження та лікування дітей проводилося згідно з чинним Наказом МОЗ України від 10.12.2007 р. №803 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 09.07.2004 р. №354. Протокол лікування гострих кишкових інфекцій у дітей». Тяжкість ротавірусного гастроентериту визначали за модифікованою шкалою тяжкості Весікарі [7].

За основними клінічними характеристиками групи порівняння були співставними. Так, середній вік дітей І клінічної групи становив 1,5±0,2 року, у пацієнтів групи порівняння – 2,6±0,6 року (р>0,05), більшість дітей обох клінічних груп виявилися жителями сільської місцевості (52,2% та 62,8% у І та ІІ групах відповідно, р>0,05), за гендерним розподілом також в обох групах незначно переважали дівчатка (52,2% та 57,2% у І та ІІ групах відповідно, р>0,05).

Одержані результати дослідження аналізувалися за допомогою комп’ютерних пакетів «STATISTICA» StatSoft Inc. та Excel XP для Windows на персональному комп’ютері з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення. Оцінка ризику реалізації події проводилася з урахуванням вірогідності величин відносного (ВР), атрибутивного (АР) ризиків та співвідношення шансів (СШ), а також визначення їх довірчих інтервалів.

Ефективність проведеного лікування оцінювали з урахуванням зниження абсолютного ризику (ЗАР), зниження відносного ризику (ЗВР) з урахуванням мінімального числа хворих, яких необхідно пролікувати для отримання одного позитивного результату (ЧХНП) [8, 9].

Для даних, що відповідали нормальному розподілу, визначали середню арифметичну вибірки (М), величину стандартного відхилення (s) та стандартної похибки (m), максимальні та мінімальні значення [10].

Дослідження проведено з урахуванням основних положень GCP ICH та Гельсінської декларації щодо біомедичних досліджень, у яких людина виступає їх об’єктом та наступних її переглядів (Сеул, 2008) [11].

Результати та їх обговорення

Основними клінічними синдромами ротавірусної інфекції вважаються гастроінтестинальний та катаральний синдроми, порушення загального стану, проте провідним синдромом, що зумовлює тяжкість захворювання, є гастроінтестинальний, що проявляється у вигляді ротавірусного гастроентериту. Оскільки основними проявами ротавірусного гастроентериту є пронос та блювання з розвитком явищ дегідратації, вважалося за доцільне при аналізі ефективності пероральної регідратації провести проспективне спостереження за динамікою наведених симптомів з визначенням ризику необхідності проведення інфузійної регідратаційної терапії.

Встановлено, що середня тривалість основних симптомів ротавірусної інфекції (пронос, блювання, гарячка) у дітей клінічних груп виявилася однаковою (рис. 1).

Виявлено, що діарея спостерігалася у всіх дітей обох клінічних груп і тривала від 1 до 7 діб після госпіталізації. Зокрема, під час стаціонарного лікування середня тривалість діареї у дітей, яким регідратаційна терапія проводилася із включенням лікарського препарату Регідрон Оптім, становила 3,3±0,2 доби, у представ­ників групи порівняння - 3,3±0,3 доби (р>0,05). Встановлено також (табл. 1), що тривалість діареї більше 5 діб спостерігалася у чверті пацієнтів І клінічної групи та у третини хворих групи порівнян­ня (22,8% та 30,3 % відповідно, рφ>0,05).

Таблиця 1.

Строки нормалізації консистенції випорожнень у дітей з різним схемами терапії (діб)

Вказана тенденція підтверджувалася більшою часткою дітей із багаторазовими випорожненнями (більше 5 разів на добу) про­тягом перших 3 днів стаціонарного лікування (рис. 2).

Блювання відмічалося у більшості дітей обох клінічних груп - 91,5% та 87% у дітей І та ІІ клінічної групи відповідно (р>0,05) і в більшості випадків припинялося на І добу стаціонарного лікуван­ня (65,7% та 69,5% серед пацієнтів І та ІІ клінічної групи відповідно, р>0,05). Таким чином, середня тривалість еметичного синдрому у пацієнтів клінічних груп теж не відрізнялася (1,2±0,1 доби та1±0,1 доби відповідно, р>0,05, рис. 1). Призначення з регідратаційною метою лікарського засобу Регідрон Оптім супроводжува­лося продовженням блювання протягом 3 діб лише у 2,8% пацієн­тів та у 8,6% дітей у групі порівняння (рφ>0,05).

Порушення загального стану у вигляді лихоманки спостерігало­ся під час госпіталізації у більшості дітей (72,5% та 83% у представни­ків І та ІІ клінічної групи відповідно, рφ>0,05), у решти хворих гіпертер­мія спостерігалася в амбулаторних умовах. Середня тривалість гарячки у дітей теж виявилася ідентичною та становила 1,1±0,1 доби та 1,1±0,2 доби у І та ІІ групах відповідно (р>0,05). Водночас дискретний аналіз тривалості гіпертермії засвідчив, що гарячковий період, довший за 1 добу, спостерігався у чверті дітей (25,6%), регідратаційна терапія яким проводилася із включенням лікарського препарату Регідрон Оптім, та у третини пацієнтів групи порівняння (34,7%, рφ>0,05). Максимальні значення гарячки, що перевищували 38,5°С, спостерігалися лише у 20% дітей І клінічної групи та у 35% пацієнтів ІІ клінічної групи (рφ>0,05) (табл. 2). Комплексна оцінка стану дітей клінічних груп за шкалою тяжкості вірусних діарей Весікарі продемонструвала протягом І доби стаціонарного лікування вірогідно вищу оцінку тяжкості представників групи порівняння (9,7±0,1 бала), ніж у дітей, регідратаційна терапія яким проводилася із включенням лікарського препарату Регідрон Оптім (9,4±0,08 бала, р<0,05).

Таблиця 2.

Шкала оцінки тяжкості ротавірусного гастроентериту за Весікарі з модифікацією

Оскільки наведена шкала тяжкості вірусних діарей включає, крім оцінки діарейного, еметичного синдрому та гіпертермії, аналіз динаміки ознак ексикозу та варіантів регідратаційної тера­пії, вважалося за доцільне визначити ефективність пероральної регідратаційної терапії у дітей клінічних груп. Згідно з регламенту- вальними документами дітям стартово призначалася пероральна регідратаційна терапія. Важливим і необхідним моментом лікування ротавірусних гастроентеритів є ретельний моніторинг стану хворого протягом І етапу пероральної регідратаційної терапії та оцінка її ефективності через 4-6 годин з визначенням подальшої тактики проведення щодо ІІ етапу регідратації. За умови виявлення ознак ефективності пероральної регідратації у вигляді зменшення та/або зникнення ознак зневоднення слід продовжувати дану терапію в режимі підтримання. Водночас за умови наростання проявів ексикозу слід розпочинати регідратацію шляхом інфузії. Виходячи з цього, необхідність проведення інфузійної терапії у дітей, які отримували пероральну регідратацію на І етапі, можна розглядати як відображення ефективності останньої. Встановлено, що пероральна регідратаційна терапія повною мірою виявилася ефективною у 57,1% дітей І клінічної групи та лише у третини (30,4%, рφ<0,05) пацієнтів ІІ клінічної групи, яким не проводилася інфузійна регідратаційна терапія. Таким чином, у І клінічній групі пацієнтів, тобто у тих дітей, які отримували лікарський препарат Регідрон Оптім, порівняно з представниками ІІ клінічної групи  співвідношення шансів обмежитися виключно пероральною регідратацією становило 3,0 (95% ДІ 1,0–9,3), відносний ризик необхідності інфузійної терапії зменшувався в 1,9 разу при абсолютному ризику уникнення потреби в інфузійній терапії – 26%.­

Висновки

1. У дітей, хворих на ротавірусний гастроентерит, проведення регідратаційної терапії з використанням лікарського препарату Регідрон Оптім продемонструвало вірогідно нижчу оцінку тяжкості стану дітей на кінець І доби стаціонарного лікування за модифі­кованою шкалою Весікарі.
2. Ефективність пероральної регідратації з використанням лікарського препарату Регідрон Оптім підвищує шанси уникнути необхідності інфузійної терапії у 3 рази.

 

Список використаної літератури

1. Горелов А.В. Современные подходы к патогенетической терапии острых кишечных инфекций у детей / А.В. Горелов, А.А. Плоскирева, Д.В. Усенко // Инфекционные болезни. - 2013. - Т. 11, №1. - С. 87-92.
2. Hospital-based surveillance of rotavirus gastroenteritis among children under 5 years of age in the Republic of Ivory Coast: a cross-sectional study [Електронний ресурс] / C. Akoua-Koffi, V.A. Kouadio, J.J. Yao Atteby [et al.] // British Med. J. - 2014. - Режим доступу: http://bmjopen.bmj.com/content/4/1/ e003269.full.
3. Соловйов С.О. Математичне моделювання як сучасний інструмент прогнозування ефективності протиротавірусних вакцин / С.О. Соловйов // Медична інформатика та інженерія. - 2011. - №2. - С. 59-63.
4. Prevention of Rotavirus Gastroenteritis Among Infants and Children Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP) [Електронний ресурс] / U.D. Parashar, J.P. Alexander, R.I. Glass. - Режим доступу: http://www.cdc.gov/mmWr/previeW/ mmWrhtml/rr5512a1.htm.
5. Burden of rotavirus gastroenteritis in children <5 years of age in Greece: hospital- based prospective surveillance (2008-2010) [Електронний ресурс] /A. Konstantopoulos, A. Tragiannidis, S. Fouzas [et al.] // British Med. J. - 2014. - Режим доступу: http://bmjopen.bmj.com/content/3/12/e003570.full.
6. Ефективність різних схем терапії ротавірусного гастроентериту у дітей / С.О. Крамарьов, В.В. Євтушенко, О.П. Мощич [та ін.] // Современная педиатрия. - 2012. - №2. - С. 1-5.
7. Clinical scores in viral diarrhea - limits and perspectives / D. Simona, C. Crifan, L. Pilat [et al.] // Jurnalul pediatrului. - 2015. - Vol. XVIII, №69-70. - P. 107-110.
8. Medical Epidemiology / R.S. Greenberg, S.R. Daniels, W.D. Flanders et al. - Norwalk, CT: Appleton & Lange, 2004. - 196 p.
9. Біостатистика / За ред. В.Ф. Москаленка. - К.: Книга плюс, 2009. - 184 с.
10. Rosner, B. Fundamentally of biostatistics / B. Rosner. - Belmont: Duxbury Press, 2003. - 682 p.
11. WMA Declaration of Helsinki - Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects: (59th WMA General Assembly, Seoul, October, 2008) [Електронний ресурс] / World Medical Assotiation. - 2008. - 7 c. - Режим доступу: www.wma.net/en/30publications /10policies/b3/index.html.

Оригінальні дослідження, клінічні випадки

Резюме

Оптимизация патогенетического лечения ротавирусных гастроэнтеритов у детей раннего возраста

Л. А. Иванова, М. Н. Гарас

ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

Статья посвящена исследованию эффективности пероральной реги- дратационной терапии у детей раннего возраста с ротавирусным гастро­энтеритом применения препарата Регидрон Оптим. В результате иссле­дования был выявлен положительный эффект применения в качестве средства пероральной регидратационной терапии препарата Регидрон Оптим по показателям снижения тяжести течения и длительности заболе­вания, более быстрой нормализации общего состояния и ликвидации основных клинических симптомов заболевания и снижения необходимости в применении таким больным инфузионной регидратационной терапии.

Ключевые слова: ротавирусный гастроэнтерит, регидратационная терапия, препарат Регидрон Оптим